​Пута України 4. Сакральна жертва

​Пута України 4. Сакральна жертва

Україна злізла з жертовника, до кінця виконавши роль сакральної жертви. Ця роль уже їй не належить, як не намагаються деякі люди її назад запхнути на алтар.

«Чужими гріхами святим не станеш», - каже мені батько, так само, як і чужою кров’ю свої гріхи не змиєш. На мою думку, Україна в нашому регіоні все життя виконувала функцію «кози відпущення», на яку ритуально скидають всі свої хвороби і гріхи і відправляють за міські ворота у пустелю помирати від голоду і спраги.

Фашизм, нацизм, антисемітизм, бандитизм, людиноненависництво, зрадництво, колаборантство, продажність, невдячність, малодушність, тупість, готовність принижуватися й дозволяти витирати об себе ноги – все це навішують саме на Україну й на українців. Хто винний у розв’язанні Другої Світової Війни – українці, хто знищував євреїв – українці, хто був посібником нацистів – українці, хто проводив етнічні чистки поляків – українці, хто зрадив Петра Першого – українці, хто не подякував Польщі, за порятунок від голодомору жителів Західної України ціною приєднання українських земель до складу Польщі з подальшими етнічними чистками українського населення – українці. 

Україна сама жорстока, кровожерлива, невдячна, безсердечна, катує поляків, угорців, румунів, евреїв і росіян, проживаючих на її території – змушує їх підкорятися своїм законам, знати українську мову, враховувати український історичний контекст, жити в країні, в якій стоять пам’ятники українським діячам, і жити на вулицях, названих на честь українських діячів. ДА ЦЕ Ж НЕДОПУСТИМО, щоб в України була своя історія, своя мова, СВОЇ ПЛАНИ і СВОЇ ІНТЕРЕСИ. В УКРАЇНИ НЕМАЄ БУТИ СВОГО НІЧОГО окрім ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ перед усіма за фашизм, нацизм, антисемітизм, колаборантство і зрадництво. І за свої «провини», Україна ПОВИННА ПРАЦЮВАТИ, ВІДПРАЦЬОВУВАТИ своє «предательство». Україна має БОЯТИСЯ думати і дбати про свої інтереси.

Але мені от здається, я думаю, що це правда, і це, дійсно, правда :),  що грішила антисемітизмом і фашизмом не лише Україна, і якщо Україна в чомусь і винна – так тільки не в захопленні чужих територій, а це дуууууууууже великий гріх, який спокутувати доведеться кожному самотужки і перекласти на Україну цей тягар вже не вдасться – саменькі давайте, саменькі.

Грішили антисемітизмом і грішать і в Польщі, і в Росії, і ще й як грішать - нам і не снилося, як там у всьому звинувачують євреїв і як їх там ненавидять! Та що тут казати – самі євреї грішать антисемітизмом, і нічого – нормально, якось виживають. У Вермахті служили і євреї, а не лише одні українці були поліцаями, і поляки служили у Вермахті, і росіяни. І всі там замазані одним кольором. І в радянській каральній системі чекістами-вбивцями були не лише українці, а і євреїв там було чимало, і росіян, і представників інших національностей. От тільки вже минув час, коли це все своє і спільне лайно виливали на голову, виключно, Україні, мовляв, це все вона одна винна, а ми тут – нещасні безневинні овечки. І концлагеря придумала Україна, і газові камери – це український винахід, і доноси писали, виключно, українці, і придумали доноси – звичайно ж, українці, а останнє зерно в хаті в голодомор хто забирав - українець, а хто в спину стріляв..., ну, відповідь же ж очевидна... – це все ці українці у всьому винні – де вони взялися на нашу з вами голову зі своєю Україною))).

А от зараз настав час, коли Україна стала чистоплотною, пройшла через очищення, спокутувала свої провини, і перестала на себе брати чужі провини – чуже гівно, чужі звинувачення – да не винні ми ні в чому, що Ви оце собі таке придумали – дивитесь на нас і бачите себе - нормально ми ставимось до євреїв, поляків, угорців, і росіян – хай собі живуть в Україні, дотримуються законів, вчать свої мови, культури, розвивають свої товариства, враховують український історичний контекст – не намагаються ставити в Україні пам’ятники своїм діячам, які були для України окупантами. Так, громади сусідніх народів живуть В УКРАЇНІ, а значить діти угорців, румунів, поляків, росіян, євреїв, білорусів, молдован та інших національностей, а також ті, у кого тече кров різних народів в школах матимуть частину уроків державною українською мовою, але це для їхнього ж блага – окрім своєї рідної вони ще й знатимуть мову держави в якій живуть – українську – будуть двомовними, або й багатомовними, зможуть за бажанням стати успішними в Україні, знаючи її мову.

Україна думає про своє майбутнє, а що Ви думали, що Україна готова всю себе віддати сусідам – так вона вже віддавала – всю себе, давала собою користуватися, але час використання завершився, і тепер Україна збирає все СВОЄ розкидане каміння і починає господарювати на своєму полі – не на польському, не на російському, не угорському, не на єврейському, а на своєму українському і братися за догляд своїх голодних і обідраних дітей.

Кажуть, хочеш допомогти іншим – допоможи собі. Я думаю, що Україна дуже сильно допоможе Росії, Польщі, Білорусії, Прибалтиці, Угорщині, Словаччині, Румунії, Молдові і навіть Придністров’ю, ну, і, звичайно ж, своєму Донбасу і Криму тим, що допоможе сама собі – візьметься за свої справи і наведе в своїй хаті і своєму господарстві порядок. Благополучна Україна буде позитивно впливати і на своїх сусідів, таким чином благотворно впливаючи на їхнє економічне становище, адже класно жити, коли в тебе збоку благополучний сусід, і дуже важко – коли в сусідній хаті – постійний хаос.

Сергій Фещенко, редактор Репортера

Частина третя

Частина п'ята


Репортер Житомира
17 Жовтня, 2017 12:33



ТОП-банер 1
ТОП-банер 2
ТОП-банер 3
ТОП-банер 4
ТОП-банер 5
ТОП-банер 6