Пута України. Ч.6. Пута застою

Пута України. Ч.6. Пута застою

«Чому революціонєр Мальцев, так схожий на революционєра МіхоСаакашвілі? Обоє невдачнікі. Обоє якісь нерибанем'ясо», - запитав мене в меседжері Фейсбука житомирянин Деніс Кулініч.

Далі наводжу діалог зі збереженням стилістики:

Серйог: Такі часи.

DennisKulinich: Які часи, такі й герої.

Серйог: (Смайлик «палець вверх»).

DennisKulinich: Зможеш написать статтю про "героїв" сучасності? Тіпа «Пута».

Серйог: І що про них написати? Що вони недотягують?

Dennis Kulinich: написати, шо...зараз єсть куча свідоцтв шо фсьо йде якось фейково, неякісно.

В 2000 ігри фільми і література була якісною і, дідько, душезахоплюючою.

А в 2017 якось фсьо або ремейкі, або переснімання, або як знімання з нуля то якась лажа, тіпа люди вперлись в тупік еволюції, якій треба обойти бажано швидко.

шо люди зараз якісь як літаргічні, як сплять, і не бачать х…ні

шо фейкові революціонери закликають до повалення влади бариг

шо собакі розгулюють з людьскіми правами

шо дороги ахтунґ

вопщем вердікт, люди упоролісь

і це зв'язано з творчою кризою

творча криза як результат запліснявілий воздух вокруг

застой

Серйог: У тебе вийшов класний текст для власних "Пут"

Dennis Kulinich: але ти додай шось своє

хочу знать твою думку про пута

пута застою

чому пліснява застою з'їдає нас живцем, і хто в цьому винен.

Серйог: Пута застою. Звучить. Треба подумати)

Зараз прийду на офіс, і можна спробувати)

Dennis Kulinich: ну реальнож, застой зковує нас, застояна вода смердить і цвіте, вона мутна шо невидно і зковує рухи

а застояний хліб робиця камнем і теж цвіте

застояна піщя зкисає

Серйог: Можна буде взяти твої цитати?

Dennis Kulinich: бери їх як свої

бо це не мої цитати

Серйог: А чиї?

Dennis Kulinich: це так люди кажуть і так світ проявляє себе

це спостереження

мої цитати це громко сказано

Серйог: Тільки це вже будуть Пута України. Ч.6. Пута застою

Dennis Kulinich: ну єслі хочеш, можеш написать як ти пишеш, шо мол, Денис мене надоумив на цю статтю, чи пообщяфшись з Денисом я прийшов до висновку

це світові пута

світ весь переживає кризу застою

ляхи знов вдарились в ретро

ретро це українофобство і шовінізм

російській імперіалізм цеж тоже ретро

Серйог: А нове і прогрес в твоєму розумінні, це що?

Dennis Kulinich: Ретро як результат застою модерна

нове і прогрес, це єдина мова єдина абетка, єдина система виміру довжини і часу

єдина держава, єдиний народ єдиний світ

це прогрес

регрес це дільожкі, притензії, ненависництво

отжать паділіть

Серйог: А хто керуватиме єдиним світом? Де буде столиця, і хто стає владою світового панування?

Dennis Kulinich: Вашингтон

хіба це не зрозуміло

там є конгрес

де від кожного штата (країни) є представник (сенатор)

Серйог: Тобто США - це єдина країна світу?

Dennis Kulinich: нуда

сполучені штати

на амеріканщінє звучить як US

або республіка

або та сама речь посполита

Серйог: Сполучені Штати Світу? СШС?

Dennis Kulinich: Просто сполучені штати

U S

Серйог: Зі столицею у Вашингтоні?

Dennis Kulinich: нуда

там все побудовано і відлагоджено

в них історія ціла

вони її пройшли і доказали шо це працює

а ми це проходимо з начала

Серйог: А чому ж там постійні розстріли у школах?

Dennis Kulinich: Томущо рузкій мір

ретро

те саме ретро

насильство вернеться к корням

взад

долар по восєм

колись було лучше

верньом фсьо взад

можем пофторіть

дідиваєвалі

цеж і єсть криза застою

яку треба бороти всім світом

в 60 ніхто не горділся шо дідиваєівалі і можем пофторіть і вірньом фсьо взад

тоді дивились в будущє

малювали футурістічні міста

міжпланетні станції

подорожі в центр галактікі

а зараз шо ми відім, фся культура обернена на 180град

фсім світом дивимось на старі фото

і дрочімо на совок, на кенеді, на сталіна

в майбутнє ніхто недивиця

даже я ловив себе на мислі шо дивиця в майбутнє якось стидно

шо щя модно дрочіть на прошлий вєк

або ще глибше

на царя

люді розочіровалісь або втомились, або ху..просциш шо

однім словом зустріли тупік еволюції.


Після такої переписки складно щось від себе додати. Думка Дениса про те, що світ в застої, дивиться назад, має право на життя.

Відбувається переформатування світу, відбувається аналіз минулого, кожна країна береться переосмислювати свою історію, шукаючи в ній опору, від якої можна відштовхнутися, підскочити й заскочити на щабель, який дозволить контролювати розподіл ресурсів й про себе не забувати.

Потрібно визнати: імперія, яка писала останні 80 років для нас усіх історію – СРСР – розпалася, а, відповідно, кожна звільнена з імперської неволі країна починає писати історію власної ідентичності – і тут обов’язково відбуватимуся конфлікти між сусідніми державами, адже ідентичність однієї країни переходить дорогу ідентичності іншої. Питання в тому тільки – хто в чиї справи втручається. У випадку України й Польщі – у справи України втручається Польща, тому Україна може бути спокійною – неправедно веде себе Польща, а за законами Всесвіту – справедливість восторжествує і істина зможе себе захистити. Ось коли Україна почне вказувати Польщі, кого їй шанувати і чиїми іменами називати свої вулиці і площі і робити різного роду демарші – от тоді за Україну треба буде хвилюватися - все нормально – Україна засуджує випадки руйнування польських могил в Україні, могили відновлено, а українські націоналістичні організації відхрещуються від цих дій.

Таким чином, в такій боротьбі Україна відстоює свою етнічну ідентичність і свій ЗАКОННИЙ ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР. А без цього ж ніяк – навчишся себе захищати – далі буде легше – тоді перестануть топтати, як непотріб, бо НЕ ЗМОЖУТЬ ЦЬОГО ЗРОБИТИ. Те ж саме й з угорцями, яким наша мова в нашій країні стала поперек горла. Це що взагалі таке? Як це називається?

Український націоналізм не зазіхає на території інших держав, поважає кордони сусідів, а спрямований, виключно, на захист суверенітету і територіальної цілісності, економічних і гуманітарних інтересів українського етносу. Єдине, що видає в нас володарів більшого, ніж ми маємо зараз - так це другий куплет Національного Гімну, де йдеться, що ми «станемо в бій кривавий від Сяну до Дону». Там, очевидно, окреслюються етнічні землі України, які ми можемо бачити на картах кінця 18-го століття – там і Холм, і Перемишль, і Кубань.

Полякам дратівливо чути від українців миролюбиві згадки про те, що Холм і Перемишль колись були українськими, а українцям приємно, коли у Польщі реально косяться на Львів? Ні – неприємно! Тому що Польща важко стримує себе в законних рамках. І я бажаю Польщі, щоб вона витримала це випробування і з урахуванням власного досвіду втрималася на шляху Праведності, адже за все в свій час доводиться платити і отримувати дивіденди – і за явне, і за таємне. Тож хай дивіденди Польщі будуть їй на благо (в цьому місці можна скласти ручки в жесті доброзичливого вітання).

А Україна зараз або себе сама захистить, вже маючи державу, або зникне з лиця Землі. Україна теж своє пожне – що заробила – те й отримає – період дитинства, коли весь світ нам здавався великим і добрим – всі були нашими шанувальниками і «адвокатами» завершився – вчорашні адвокати і «локомотиви» демонструють хижий оскал і дають Україні відчути себе стравою, приготовленою до вживання. За столом з ножиками й виделочками сидітимуть Польща, Росія, Угорщина, Румунія, до обіду запросять і більш скромних Білорусь, Словаччину й Молдову й кожен відріже свій шматочок піцци «Україна». І всім буде дуже смачно – кожен відріже свій заповітний шматочок!!! Питання – ЧОМУ УКРАЇНА ДОЗВОЛИЛА НАВІТЬ ТЕОРЕТИЧНО ПРИПУСКАТИ ТАКЕ? Чому не поставила всіх своїх сусідів на місце? Тому що час ще не прийшов? Дай Бог!

Україні, щоб вижити треба змінюватись, демонструвати обороноздатність та неприборканість в питаннях національної ідентичності. Тому, хто згадав свою сутність, легше живеться серед сусідів.

Сергій Фещенко, редактор Репортера

Ч.5. Мати-Україна


Репортер Житомира
13 Листопада, 2017 18:07



ТОП-банер 1
ТОП-банер 2
ТОП-банер 3
ТОП-банер 4
ТОП-банер 5
ТОП-банер 6