Суспільство у всі часи жило за своїм законом – законом виживання. Сильніші завжди отримували все, слабких – чекала незавидна доля. Сьогодні, той самий знаменитий природній відбір поступився цивілізаційному розвиткові людства, яке у своїй більшості будує суспільні відносини на основах гуманізму, підтримки слабших.
Незабаром, а саме 3-го грудня у всьому світі відзначать Міжнародний день інвалідів, який Організація Об’єднаних Нації оголосила у 1992 році. Як кажуть, «шляхи господні незбагненні» – інвалідом може стати кожен із нас. Для цього існує безліч «можливостей». Можна потрапити у аварію, або невдало послизнутися на вкритому ожеледицею тротуарі. Кожен випадок – ціла життєва трагедія і не лише людини, яка стала інвалідом, а усіх оточуючих, передусім близьких.
Життя так влаштовано, що інвалідами не лише стають, а й народжуються. Дитинство цих діток позбавлене радісного бігання з друзями двором, грання у футбол та квача. Найчастіше, без допомоги дорослих, вони не можуть ступити й кроку. Суспільство, яке живе шаленим ритмом життя, зайняте своїми клопотами, воліє не бачити, не чути і не знати про існування дітей з обмеженими можливостями. Воліє думати, ніби їх і нема. Але ж вони є, і що найстрашніше – їх кількість з кожним роком зростає…
Спасіння “потопаючих” – справа їх самих?
В Житомирі лише один дошкільний навчальний заклад виховує дітей з особливими потребами. Це – спеціалізований НВК № 59, приміщення якого знаходиться в районі перехрестя вулиць Войкова та Лесі Українки. Тут зростають, проходять реабілітацію та корекційне навчання діти з психофізичними вадами – розумово-відсталі, діти з ДЦП, діти із затримкою психічного розвитку. З 1998 року заклад випустив понад 600 дітей, які продовжили навчання у школах, як загальних, так і спеціалізованих. Зараз заклад повністю укомплектований – тут зростає 140 діточок з особливими потребами.
Сьогодні спеціалізований НВК №59 переживає нелегкі часи. Коштів, які виділяє держава вистачає лише на оплату комунальних послуг, заробітну платню працівникам та харчування дітей. У той же час заклад конче потребує нових обігрівальних котлів для кухні, заміни старих «трухлявих» вікон на сучасні аналоги, заміни дверей, нових іграшок, посуду та іншого необхідного сучасного інвентарю.
Неможливість звести кінці з кінцями змусило колектив закладу піти на відчайдушній крок – 2 рази у рік працівники комплексу проводять акцію по залученню уваги підприємств міста та підприємців до потреб закладу. Іншими словами – доводиться ходити та просити допомоги, хто чим може… Хто грошами, хто матеріалами.
Відгукується не усі. Одні відмовляють, інші ж – просто обіцяють… З 1-го листопада і по сей день працівники комплексу зібрали 6630 гривень. За словами директора закладу Марії Мельничук, лише, щоб замінити одні двері потрібно 3400 гривень, тому такі потуги колективу можна більше вважати кроком відчаю, ніж реальним виходом із ситуації.
Марія Мельничук, директор спеціалізованого НВК №59: “Розумієте, статус цих дітей не дозволяє мені збирати гроші з батьків, так як це робиться у загальноосвітніх школах. Ось і доводиться ходити по підприємцях та збирати по гривні, щоб хоч якось поліпшити матеріальну базу закладу. Велика вдячність тим, хто відгукується на наш заклик.
Сьогодні у нас у середньому 140 дітей віком від 2-х до 12 років. Це група дітей ранньої діагностики (діти 2-3-х років), дошкільна група та класи початкової шкільної ланки. Коли ж дитинка досягає 12-річного віку обласна медико-педагогічна комісія, в залежності від рівня розвитку дитини, направляє її на подальше навчання у загальноосвітні, або ж спеціалізовані навчальні заклади.
Найстрашніше те, що з кожним роком кількість таких дітей зростає. У 1998 році, коли ми тільки відкрилися як навчально виховний комплекс, у нас було лише шестеро діточок з особливими потребами. Сьогодні лише підготовчий клас нараховує 17 дітей, дошкільні групи наповнені також. Якщо кількість дітей зростатиме, ми бачимо один вихід – відкрити у Житомирі додатковий заклад подібного типу, оскільки згідно державних нормативів, для таких категорій кількість дітей у класі повинна бути не більше восьми!”
Ніна Бондарчук, вихователь групи дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та ДЦП: “Скільки років працюю з дітьми, ніяк не можу звикнути до їхнього стану. Діти дуже «важкі», фактично безпорадні та потребують постійного догляду за собою. В групі займаються дітки віком від 3-х до 7-ми років. Одночасного заняття з ними провести неможливо – з кожним доводиться займатися окремо.
У групі працює логопед, реабілітолог. Про повне видужання з такими ураженнями мова вже не йде – хоча ми й робимо усе для цього. І маємо результати – багатьом вихованцям подібних закладів вдається закінчити навіть інститут, стати корисним суспільству та реалізувати себе у житті. Ті ж, у кого більш складніші ураження після закінчення нашого закладу переводяться на індивідуальне навчання – до них прикріплюється вчитель, який ходить до дому та проводить з дитиною уроки. Зрозуміло, що такі діти повністю лягають на плечі своїх батьків… Це справжні життєві трагедії…”
Надія Осіп, методист НВК №59: “Основний документ, яким ми керуємося у роботі – базова програма розвитку дитини шкільного віку «Я у світі», яка розроблена для дітей із нормальним рівнем розвитку. Нам доводиться пристосовувати цю програму під наших підопічних – діток з особливими потребами. Зробити це дуже складно, тому що у програмі прописані такі моменти, які хвора дитина у принципі осилити не може. Тому ми з нетерпінням очікуємо на те, що Міністерство освіти України розробить та затвердить окрему навчальну програму для дітей із вадами розвитку.”
Діти укомплектовані у групи, класи по діагнозу захворювання і відповідно направлень обласної медико-педагогічної комісії…
Комплексна робота здійснюється за такими напрямками: педагогічна реабілітація, медична реабілітація, соціально-психологічна реабілітація…
Всі дітки доглянуті та ззовні нічим не відрізняються від інших
Головне завдання вихователів – адаптувати дитину з психофізичними вадами до життя, до суспільства
Хвороба – не вирок. Частина дітей успішно соціалізуються та реалізовують себе у житті
Ці діти “підкупають” своєю щирістю та життєрадісністю…
Творчі педагоги, вихователі, лікарі щоденно вирішують силу-силенну проблем, працюють з дітьми, дітьми хворими, не шкодуючи ні днів, ні ночей, ні здоров’я, навчаючи, виховуючи, лікуючи
Допомогти колективу спеціалізованого НВК № 59 можете і ви.
Адреса закладу: м. Житомир, вулиця Войкова, 32. Тел. 42-49-59
Реквізити:
Спеціалізований НВК №59, управління освіти УДК у Житомирській області
МФО 811039, код: 02143235
Р/р: 35 42 20 13 00 18 17
Сергій ФЕЩЕНКО Репортер Житомира