«Якщо я захворію, до лікарів звертатися не стану. Звернуся … в інтернет». Перефразовуючи слова відомої пісні ми відзначаємо загальносвітову тенденцію: люди все частіше, перед тим як прийняти рішення звернутися до лікаря, спочатку заходять в Мережу і намагаються з’ясувати причину своєї недуги на форумі або у віртуальному медичному довіднику, після чого купують в аптеці підходящі під опис пігулки (сьогодні в Україні без рецепту можна купити все що завгодно) і лікуються самостійно.
Відразу обмовимося: ми ні в якому разі не агітуємо за такий підхід – за даними ВООЗ, від самолікування у світі щорічно вмирає до 3 мільйонів чоловік. З іншого боку, часто дістатися до лікаря немає можливості: далеко, дорого, довго. До того ж, якщо взяти ситуацію конкретно в Україну і РФ, люди просто зневірилися в наших лікарях: тільки ледачий зараз не говорить про те, що лікарі в поліклініках призначають ліки, за які фармацевти дають відкати. Плюс сам факт відвідування поліклініки часто лякає: постоявши кілька годин у черзі серед кашляючих і чихаючих людей, можна на додаток до своєї проблеми ще і заразитися новим вірусом.
Ще гірше йдуть справи в сільській місцевості, невеликих містечках і важкодоступних районах (наприклад, у горах): через брак медиків один лікар нерідко виконує функції 5-6 фахівців. Самі розумієте, якість лікування при такому підході не завжди є високим. Але навіть медичні світила кажуть, що в них часто виникає потреба шукати в Мережі інформацію про нові методи лікування, ліки та медичне обладнання – це і швидко, і зручно.
ТЕНДЕНЦІЯ. ЛІКАРІ ЙДУТЬ В ІНТЕРНЕТ
Сьогодні складно знайти поважаючу себе приватну клініку, лікарі якої не проводили б онлайн-консультацій на форумі сайту установи, а багато лікарів і зовсім створюють власні персональні сторінки з обов’язковою рубрикою «питання-відповідь». Цією інформацією часто користуються не тільки пацієнти, а й інші лікарі, звіряючи відповіді фахівців зі своїми знаннями. Існують цілі медичні співтовариства, на яких медики всього світу діляться досвідом з лікування тієї чи іншої хвороби, крім того, серйозні медичні журнали вже виходять і в електронному вигляді, в інтернеті можна знайти медичні книги і довідники.
Тенденція останніх років у всьому світі – медичні відеоконференції. Вони дозволяють фахівцям не просто спілкуватися в online-режимі, бачити і чути один одного, але, що дуже важливо у випадку медичних консультацій, обмінюватися матеріалами обстежень, рентгенограмами, томограмами, таблицями і схемами, іншими діагностичними матеріалами. Обмін інформацією виріс, відповідно, і лікувати, і лікуватися стає простіше. Вже сьогодні деякі українські лікарі починають проводити відеоконсультації.
ДАНІ ВИСИЛАЮТЬ ЛІКАРЮ ПО ІНТЕРНЕТУ
У мегапопулярному у всьому світі серіалі «Доктор Хаус» геніальний лікар-діагност впевнений в тому, що заходити до пацієнта в палату необов’язково – правильний діагноз можна поставити на основі даних рентгена, МРТ, лабораторних аналізів, медичних записів, а також особистої інформації про пацієнта. Результати безлічі медичних досліджень ще 90-х років минулого століття показують, що результати лікування після особистого контакту з пацієнтом і без нього практично повністю збігаються, головне, щоб у лікаря був максимум інформації.
Щоправда, ще кілька років тому передати її було складно – потрібно було сканувати знімки, а в зв’язку з низькою якістю інтернету, пересилання знімка у високій якості займало багато часу. Сьогодні цих проблем немає – цифрові фотоапарати стали доступними, а пересилання фото займає секунди. Відповідно, досвідченому фахівцеві з цієї інформації нескладно поставити правильний діагноз. Але з’явилася інша проблема – безпека даних. Пацієнт повинен бути впевнений, що результати його аналізів потраплять тільки до лікаря, а не розійдуться через годину по всьому інтернету. Тобто, потрібна єдина захищена автоматизована система, в якій дані передаються в єдиному форматі, а листування повинне зберігатися – щоб лікаря можна було притягти до відповідальності на випадок халатності.
КОНТРОЛЬ. МОБІЛКА В ЯКОСТІ ДІАГНОСТА
При деяких хронічних хворобах, наприклад, проблемі з серцем, пацієнту необхідний цілодобовий контроль стану здоров’я. Сьогодні існує безліч портативних аналізаторів, інтегрованих з мобільним телефоном. Так, датчик постійно відстежує ритм серця і тиск, а у разі загострення хвороби, наприклад, серцевого нападу, відправляє СМС-ку лікарю з координатами місця, куди потрібно надіслати допомогу. У майбутньому такі аналізатори будуть вбудовані в одяг.
МЕДПАСПОРТ. ДАНІ ЗІЛЛЮТЬ В ОДНУ БАЗУ
В екстремальних випадках, наприклад, після серйозного ДТП, для постраждалого кожна секунда є дорогоцінною. Однак лікар не може прийняти рішення, наприклад, про переливання крові, до тих пір, поки не з’ясує, яка група у даного пацієнта або, інший приклад – не може вколоти наркоз, поки не дізнається, чи немає у пацієнта алергії на конкретний лікарський засіб. До результатів аналізів пацієнт може і не дожити. У розвинених країнах світу цю проблему вирішує впровадження електронної паспортизації. Всі дані про пацієнтів занесені в єдину національну медичну базу, а у пацієнта знаходиться електронний ключ доступу у вигляді кредитної картки або флеш-карти. Така автоматизація дозволяє лікареві отримати необхідну інформацію про пацієнта протягом лічених хвилин. Росія перехід на електронну паспортизацію почала рік тому, а в України її впровадження планується в 2011-му році – для цього потрібні зміни в законодавстві (законопроекти вже розроблено).
НЕ ЗДРИГНЕТЬСЯ «РУКА» РОБОТА-ХІРУРГА!
Сьогодні використання роботів для проведення хірургічних операцій не є сюжетом з науково-фантастичного фільму. Проте варто відзначити, що завданням робота є не заміщення хірурга, а розширення спектру його можливостей. Зокрема, мова йде про проведення дистанційних операцій. У 2005-му році пацієнту була вперше дистанційно видалена пухлина мозку, у 2006-му – пересаджена нирка, а в травні минулого року вчені заявили про ще один прорив – кардіохірург провів першу в світі операцію на серці, перебуваючи у шпиталі Гленфілд в Лейчестері (Великобританія ), тоді як пацієнт лежав у Нью-Джерсі (США). Доктор Андре Нг за допомогою робота зробив складну операцію на серці – встановив електроди, прикріплені до катетерів в серце через кровоносні судини в паховій області. Таким чином було доведено, що операцію можна проводити з будь-якої точки світу – головне, щоб був проведений якісний інтернет-зв’язок.
Для операцій використовуються як пасивні роботи – призначені для утримання інструменту в певному положенні, що полегшує виконання і збільшує точність будь-якого етапу оперативного втручання, так і активні роботи – виконують ряд запрограмованих маніпуляцій, в певній послідовності здійснюючи рух в різних напрямках і площинах. Однак у будь-якому випадку системами управляє людина, а механічні «руки» відтворюють рухи його кистей і пальців, збільшуючи точність, зменшуючи втому і усуваючи тремор (тремтіння кінцівок). Плюс під час операції обов’язково за роботом стежать люди, які знаходяться в безпосередній близькості від операційного столу. Хірург-людина ж стежить за ходом виконання операції за допомогою монітора, який зв’язаний через передавальний пристрій з камерою, що висить в операційній кімнаті.
Закупівля таких роботів для України, незважаючи на високу ціну (1 мільйон доларів), за словами опитаних медиків, себе виправдовує. «Вони дозволять робити у нас ексклюзивні операції зарубіжними (наприклад, з ізраїльських клінік) фахівцями на відстані – від їхніх послуг можна відняти вартість перельоту і проживання. Крім того, мова йде про порятунок життя …», – говорить Олександр Коваленко.
АФРИКА. ТЕЛЕМЕД ПРОТИ ЕПІДЕМІЇ
У країнах Африки з особливо низьким рівнем життя телемедицина часто є єдиним джерелом отримання медичної допомоги. Справа в тому, що власних лікарів у цих регіонах можна порахувати на пальцях, а умовити хорошого фахівця їхати в цей регіон, де не припиняються громадянські війни, а кліматичні умови є екстремальними, та ще й працювати за невелику зарплату, надскладно.
Організація Об’єднаних Націй в рамках спеціальної гуманітарної місії вирішила цю проблему створенням пунктів медичної допомоги з обладнанням для відеоконференцзв’язку, інтегрованому з супутником. Пацієнту досить дістатися до однієї з таких лікарень. Тут місцевий фельдшер проводить необхідні аналізи і передає результати лікарю, який знаходиться за океаном. На основі отриманих даних лікар ставить діагноз. Пацієнту залишається виконувати лише відеоінструкції.
У ряді випадків включається система екстреної допомоги – у місце, де, наприклад, спалахнула епідемія, відразу ж надсилають необхідні медикаменти. При цьому теледіагностіка і телеконсультації тривають.
За словами експертів ООН, завдяки впровадженню такої програми, їм вдається контролювати епідемії більшості небезпечних хвороб, наприклад, холери.
ТЕЛЕМЕДИЦИНА В УКРАЇНІ
Олександр Коваленко, д-р медичних наук, заввідділом медичних інформсистем «Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем» НАН України: “Сьогодні центри телемедицини в Україні створюються по всій території країни: у Києві, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Рівному, Житомирі, Одесі, Донецьку, Тернополі, Харкові та інших містах. Пацієнт може дистанційно отримати консультацію у провідних фахівців як України, так і світу. По-перше, це економить пацієнтові дорогоцінний час, по-друге, гроші. Наприклад, вартість консультації з лікарем європейської, ізраїльської або американської клініки коштує близько $50-100 – уявіть собі, скільки грошей потрібно витратити, щоб приїхати до нього на прийом особисто. Плюс на відеоконференції часто запрошують висококваліфікованих фахівців з наукових медцентрів країни – збирається консиліум з метою встановлення вірного діагнозу”.
ЕЛЕКТРОННА ЛІКАРНЯ
Олександр Смирнов, віце-президент IT компанії ЗАТ «Софтлайн»: “Ще в 2005-му році ми вперше на базі Київського міського центру серця реалізували проект «Електронна лікарня». У рамках проекту всі паперові носії замінили на електронні, а документообіг автоматизували. Дані про пацієнта заносяться в базу один раз і на всіх етапах лікування або складання звітності можуть бути легко надані в розпорядження лікаря. Крім того, в базі даних накопичується вся медична історія пацієнта: діагностичні та лікувальні приписи, результати обстежень, листки непрацездатності, протоколи операцій та інші дані – медперсонал розвантажили від рутинної паперової роботи, а з моменту виконання аналізів до їх отримання доктором проходить всього півтори хвилини. Лікар прямо з робочого столу може вийти в інтернет і уточнити, які методики застосовуються для лікування даної хвороби і які препарати використовуються”.
За матеріалами: