Що приховують від нас супермаркети і як вийти з магазину з найменшими втратами для гаманця – інформація, яку корисно знати всім покупцям.
1. «Ви отримуєте менше за ту ж саму ціну»
Пакунки круп по 900 г замість звичного 1 кг, зменшені батони хліба, шматок мила 75 г замість 100 г (особливо непомітно цей «фокус» проходить в упаковках з декількох шматків), великі коробки з маленькою кількістю цукерок … А ціни на товари при цьому залишаються ті ж …
Так що уважно вивчайте написи на упаковці і порівнюйте різні одиниці одного і того ж товару.
2. «Ми піднімаємо ціни там, де ви цього, швидше за все, не помітите»
Збільшення ціни на товари першої необхідності – такі, як хліб, молоко, сир, яйця – не пройде непоміченим, навіть якщо воно становить копійки. Тому супермаркети рідко чіпають цю категорію товарів (близько 500 найменувань). Куди «безпечніше» збільшувати ціни на ті товари, які ми купуємо рідко, а отже, не можемо відстежити різницю в ціні. На щастя супермаркетам, таких товарів – куди більше (близько 45 000): наприклад, соуси, свіжовичавлені соки, крем для взуття та ін. Збільшення їх ціни на 3-4% споживач зазвичай не помічає. Ця ж різниця дозволяє магазинам періодично знижувати ціни, оформляючи таким чином «кращі пропозиції».
Але не думайте, що, купуючи товар зі знижкою, вас не обманюють. Виробники часто завищують відпускну ціну, щоб компенсувати свої втрати. Тому наша порада: щоб бути впевненим, що ви отримуєте дійсно найкращу цінову пропозицію: купуйте зі знижкою лише товари першої необхідності. Більш ймовірно, що знижена ціна на них буде ближче всього до реальних витрат на їх виробництво.
3. «Не варто вірити всім нашим рекомендаціям»
Маються на увазі – всі зазначені на упаковці відповідність сертифікатам, нагороди, медалі, спілки педіатрів, інститути харчування і т.д. Зрозумійте головне: відповідальність за розміщену на етикетці інформацію несе тільки виробник. І супермаркет зробить все можливе, щоб зняти з себе відповідальність за неякісний продукт.
Настільки ж неоднозначна економія за рахунок купівлі продуктів Private Label (під маркою супермаркету). Можливо, трюк криється в більш низькій якості або в зменшеній кількості (див. пункт 1): тому порівнюйте упаковки – заводську і Private Label (якщо знайдете на ній виробника).
4. «Ми не хочемо отримувати назад наші знижкові купони»
Супермаркети придумають купу перепон, щоб отримати та отоварити купон на знижку було вам архіскладно. Наприклад, щоб заволодіти ним, часто необхідно зробити одноразову покупку на суму від 100 гривень або потрібно заповнити довгу і нудну анкету (з неодмінним зазначенням номера вашого телефону або e-mail, куди відтепер будуть безупинно сипатися повідомлення про нові пропозиції і акції). Сам же купон може діяти тільки в строго обмежений час – наприклад, у будні з 7 до 10 ранку (а то і вночі). Такими акціями славляться магазини косметики, електроніки і постільної білизни.
5. «Розпродаж зовсім не означає для вас менші витрати»
Супермаркети знають, що ви жадаєте знижок. Тому зроблять все, щоб заманити вас увійти. Серед дієвих прийомів: рекламні плакати зі словами: «дешево», «грандіозні знижки», «обвал цін» і так далі, а також розміщення дешевих опцій прямо навпроти входу. Але як тільки ви опинитеся в торговому залі, магазин подбає про те, щоб ви не дістали даром занадто багато.
Так, пройшовши ряд, що майорить акційними цінниками, до половини, ви, швидше за все, побачите, що товари зі знижками закінчилися і почалися звичайні ряди. Все це неспроста. Супермаркети відмінно знають, що, набравши купу дешевих товарів, ви охочіше купите все інше, тим самим несвідомо допомагаючи магазину компенсувати знижену ціну.
6. «Карти постійного покупця допомагають нам догоджати нашим «дорогим» клієнтам»
Багато супермаркетів поширюють «карти постійного покупця», які дозволяють вам отримувати знижки на товари, зазначені в залі спеціальними цінниками. Але ваша економія – не та мета, заради якої ці карти випущені. Всякий раз, коли ви використовуєте цю карту на касі, магазин заносить список ваших покупок у велику базу даних. В результаті у них збирається вся інформація про те, що, коли і в якій кількості ви купуєте. І так рік за роком. Це дозволяє магазину розробляти політику просування нових продуктів і планувати знижки.
Основна «цільова аудиторія» супермаркетів – власники карток, які купують продукти харчування часто і багато. Виявляється, цілих 65% продажів супермаркетів «роблять» всього 12-25% покупців. І дисконтні карти як раз і дозволяють магазинах догоджати цим людям, щоб винагородити їх за регулярні і дорогі «вливання».
7. «…, але вони не завжди означають економію»
Пропонуючи вам «карту покупця», магазин хоче, щоб ви думали, що вона вам дозволить значно заощадити. Але це не завжди так. Часто ціни по карті відповідають тим, що діють в іншій мережі, що не використовує програму лояльності. А буває, що в другому випадку ціни навіть нижче. «Програми лояльності в дійсності додають витрати магазину; супермаркет може запропонувати покупцям ті ж самі ціни й без карток», – стверджують аналітики. Дисконтні картки коштують грошей.
Як же уникнути магазинних хитрощів і не витратити зайве:
1. Складайте список покупок до походу в супермаркет;
2. Не дивіться по сторонах і точно слідуйте за списком;
3. Візьміть найменшу корзину, в яку помістяться всі пункти з вашого списку;
4. І, зрозуміло, ніколи не ходіть в магазин на порожній шлунок.