Для Репортер Житомира вже стало традицією відвідувати події такого екстремального виду спорту як РоупДжампінг.
І коли минулі рази ми просто були свідками події, то цього разу просто мерзнути на мосту під пронизливим вітером та спостерігати, як стрибають інші, нам виявилося замало.
Отож, перейдемо конкретно до події. Холод був страшенний, хоча термометр показував “лише” -7. Та через страшенний вітер здавалося, що на вулиці -27!!! Але любителів екстріму це не злякало, а навпаки додало азарту.
Оскільки Репортер Житомира хоче бути ближчим до читачів, то сьогодні для кращого сприйняття емоцій стрибку я сам наважився на це. Отож опишу свої до, підчас, і після стрибка.
ДО: “Навіщо я на це погоджуюсь, все ж і так добре у моєму житті, який цей міст височенний, а вітер не заважатиме,” – приблизно в такому дусі були мої міркування коли на мене одягнули спорядження роупджампера.
ПІДЧАС: На жаль, або на щастя під час стрибку я мало про, що думав, а весь той потік малої кількості незрозумілих думок можна описати словами «Ох ти ж ёёёжик!!!»
ПІСЛЯ: Тепер я розумію людей, які не можуть без цього жити, адреналін зашкалює, попри сильний холод – мені дуже спекотно, неодмінно треба повторити, ця подія варта щоб про неї згадувати з гордістю. Раніше незрозуміла мені фраза «43 метри життя» після стрибка стала ясною як білий день.
От приблизно так, на словах можна описати стрибок. Раджу всім спробувати, відчуття незабутні. Всім зацікавленим скажу, що хлопці приїдуть до нас наступного разу через місяць. Про точну дату буде повідомлено на нашому сайті.
Артем, стрибає вперше:
“Ну, знаєте, я б може ніколи б і не наважився на таке, але трохи поспорив зі своїм другом Богданом, що я не злякаюсь і стрибну. Я стрибатиму перший, а Богдан за мною. Сьогодні ми – герої!!!”
Богдан, друг Артема, стрибає вперше:
“Тільки прийшов на міст та глянув донизу і одразу ж у голову полізли думки: а яка тут висота, а яка у організаторів мотузка, чи буде боляче розбиватися насмерть, у разі чого))). Перед самим стрибком стає так спекотко, що практично не відчуваєш як тебе обдовує льодяний вітер. Стрибати головне одразу ж, і без оцих думок. Як тільки почав думати – вважай, що вже не стрибнеш, оскільки такі вчинки не піддаються логіці. Це – ЕКСТРІМ!!!”
Олександр, глядач:
“Ну я вперше на мосту і мені вистачає естріму просто дивитися як стрибають мої друзі. Не все одразу, правильно? Наступного разу, як стане тепліше, я вже зважуся і стрибну. Тим більше, що буде тепліше і умови будуть більш комфортними.”
Павло, організатор стрибків:
“Сьогоднішні стрибки пройшли успішно. Стрибнуло близько 20 чоловік. Погода дуже холодна, але у цьому є своя родзинка – треба спробувати стрибки за різних погодніх умов. Як завжди, все пройшло весело і екстремально. Наступні стрибки Роупджампінгу в Житомирі огранізуємо вже на початку весни. Долучайтеся!”
Ну, а тепер фоторепортаж!
Лід за період відлиги повністю зійшов…
Мороз підганяв тих, хто слабо вдягнувся – вітер пронизував до кісток
Але це не зупинило житомирських екстремалів
Руки ніби приростають до перил)
Можна стрибати як обличчям вперед, так і спиною
… кажуть, коли летиш, провалюється пам’ять
Потім треба розшнурувати вузол та повільно спуститися на землю
Кореспондент Репортер Житомира Назар Рудой вирішив написати статтю, спираючись на власні враження від стрибку з житомирського мосту у парку Гагаріна
Його двоюрідний брат Богдан стрибатиме вперше. Хлопці підбадьорюють один одного…
Артем також стрибатиме уперше
Перед стрибком він показав… “ласточку”
Перед першим стрибком хлопці починають цінувати свою дружбу )))
Поки Богдан фотографується з прапором…
… Артем з приреченим обличчям перелазить через перила)))
… за ним стрибати з мосту збирається Богдан
… і його реально “колошматить”)))
