На сайті житомирської облдержадміністрацій з’явилася офіційна думка влади стосовно студентських страйків у Житомирі та їхнього каталізатора – “Закону Табачника”, який кардинально реформує вищу освіту. На думку студентів – не на їх користь. Студенти висловили свою думку у цей понеділок небагаточисельною акцією протесту.
Що ж з цього приводу думає житомирська обласна влада? У першу чергу, те, що потрібно заспокоїтися, шукати діалог, не виходити на жодні митинги (не була б це влада…). У другу чергу, робиться наголос на позитивних сторонах “закону Табачника”, яких, як виявляється, чимало. Гострі кути воліється зглажувати…
Отож, по порядку:
Віктор Балюрко, заступник голови житомирської ОДА (відповідає за освіту та культуру):
“Представники влади Житомирщини готові до конструктивного діалогу зі студентами. Суспільно-громадська дискусія навколо законопроекту «Про вищу освіту» – явище нормальне. Сам Закон про вищу освіту – документ стратегічний, який приймається на багато років, тому він має сприяти приведенню законодавства України у сфері вищої освіти до європейський стандартів і разом з тим збереженню позитивного вітчизняного досвіду функціонування системи вищої освіти, а також розширення доступу до здобуття вищої освіти громадянами України. Головне, щоб діалог між владою і студентством носив конструктивний характер.
Житомирська обласна адміністрація ініціюватиме проведення широкого громадського обговорення у формі круглих столів, «гарячих» телефонних ліній, виступів у ЗМІ, запропонованих законопроектом нововведень у галузі вищої освіти і залучення до нього фахівців у галузі вищої освіти, студентів, представників влади.”
Олександр Пастовенський, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації, кандидат педагогічних наук:
“Вища освіта Житомирщини, де функціонує 22 вищих навчальних закладів (ВНЗ) І-ІІ рівнів акредитації, 5 ВНЗ ІІІ-ІV р.а. та 11 філій ВНЗ, в яких разом навчається 51 тисяча студентів, як і вища освіта всієї країни, готується до суттєвих змін. Численні нововведення, що торкнуться фактично кожного у цій сфері, обіцяє новий проект Закону України «Про вищу освіту», підготовлений народними депутати України Єфремовим О.С., Зарубінським О.О. та ін. Він передбачає розширення автономії університетів, їх відповідальність за якість освіти, право університетів створювати власні наукові підприємства, венчурні компанії тощо.
У цілому закон дозволить зробити помітні кроки вперед у розвитку вищої освіти. У законопроекті скасовано існуючі у чинному Законі такі освітні рівні ще радянських часів як неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта. Все це охоплюється єдиним терміном «вища освіта». Крім того, у новому документі не передбачено такого освітньо-кваліфікаційного рівня як «спеціаліст» – тепер залишаться лише молодші спеціалісти, яких готуватимуть у професійних коледжах, бакалаври (випускатимуть університети, академії та коледжі) і магістри – випускники університетів та виключно академій. Ці зміни плануються для того, щоб привести українську систему освіти до загальноєвропейських стандартів.
У законопроекті також відповідно до європейської практики уведено поняття освітньо-наукових рівнів (аналог теперішніх наукових ступенів): доктора філософії (аналог теперішнього кандидата наук) та доктора наук. Скасовано такий вид особи, що навчається у вищому навчальному закладі як «здобувач».
Найбільші зміни відбудуться у структурі вищих навчальних закладів. У новому законопроекті прописані перші кроки до укрупнення ВНЗ. Зазначу, що в багатьох країнах Європи середня кількість студентів в університетах – близько 30 тис., в Україні – 6-7 тис. Зауважимо, що на сьогодні в області діє 3 університети, 2 інститути, 14 коледжів, 6 технікумів, 2 училища.
У майбутньому в Україні залишаться лише такі вищі навчальні заклади як університети (класичні і профільні), академії, коледжі. Вводиться новий тип вищого навчального закладу – професійний коледж. Будуть ліквідовані такі типи вищих навчальних закладів як консерваторія, технікум, училище.
Консерваторії згідно із законопроектом повинні бути реорганізовані у академії. Технікуми та училища згідно із законопроектом будуть реорганізовані у професійні коледжі.
Існування інститутів за законопроектом можливо лише в якості структурних підрозділів інших вищих навчальних закладів, насамперед університетів, тобто, інститут стане структурним підрозділом на зразок факультету. Тому існуючі інститути, у тому числі, інститут медсестринства, що діє в області, повинні бути реорганізовані у самостійні університети, академії чи структурні підрозділи університетів, академій (як, наприклад, Житомирський військовий інститут, що діє в складі Національного авіаційного університету).
Для кожного з типів вищеназваних навчальних закладів законопроектом передбачено вимоги щодо мінімальної кількості студентів на денній формі навчання, кількості галузей освіти та спеціальностей, за якими проводиться підготовка.
Приміром, для класичного університету (скажімо, для ЖДУ ім. І Франка) вони є такими: навчання не менше 10 тисяч студентів не менш як за вісьмома галузями освіти та підготовка наукових кадрів не менше ніж з восьми наукових спеціальностей; для профільного університету (наприклад, агроекологічного, технологічного) – не менш як 6 тис. студентів не менше як за 4 галузями освіти; для академії – не менш як 3 тис. студентів; для коледжу – не менш як 1 тис. студентів; для професійного коледжу – не менш як 500 студентів, ще раз підкреслю, за денною формою навчання.
На жаль, жоден з наших регіональних університетів на сьогодні не має 6 тисяч студентів на денній формі навчання, не кажучи вже про 10 тисяч. Для опрацювання даного питання розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.01.11 № 9 в області створена координаційна рада з питань оптимізації мережі вищих навчальних закладів.
До речі, тепер і в інституті (як у підрозділі ВНЗ) повинно навчатися на стаціонарі не менше 500 студентів і заклад має налічувати як мінімум 5 кафедр. У чинному законі подібні вимоги відсутні. Збільшується мінімальна планка і для факультетів – з 200 до 250 чоловік. Зважаючи на вимоги щодо кількості студентів, проблеми виникнуть у дрібних, у першу чергу приватних ВНЗ.
Скасовано таке архаїчне поняття як рівні акредитації вищих навчальних закладів. Ці зміни плануються для того, щоб привести українську систему освіти до загальноєвропейських стандартів, бо скажіть, який рівень акредитації мають Кембріджський чи Оксфордський університети?
Однією з реформ вищої школи має стати створення дослідницьких університетів – такий почесний статус Кабмін може надавати кращим національним ВНЗ. Найцікавіше те, що саме такий заклад матиме право самостійно замість Вищої атестаційної комісії присуджувати наукові ступені доктора наук, доктора філософії та замість Міністерства освіти присвоювати вчені звання старшого дослідника, доцента і професора.
Гранична кількість студентів денної форми навчання, яких у вищих навчальних закладах зобов’язані прийняти на перший курс за державним замовленням, зменшена з 51% до 50%.
У законопроекті конкретизовано умови прийому до вищих навчальних закладів. Так, зазначено, що прийом здійснюється на конкурсній основі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і умінь вступників та їхніх здібностей у випадках, передбачених Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів України, з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала вищого навчального закладу.
Причому, чинним Законом проведення тестування взагалі не було передбачено. Більше того, правила прийому на навчання у ВНЗ затверджуватиме його керівництво і більше не узгоджуватиме з МОН! Хоча вони повинні бути розроблені у межах загальних для всіх закладів Умов прийому, затверджених відомством.
Є у проекті цікавий момент: вже незабаром можна буде здобути другу вищу освіту… абсолютно безкоштовно – в державних і комунальних вищих закладах на конкурсній основі у випадках, визначених Кабміном, чого в діючому законі не передбачалося.
ВНЗ зможуть використовувати майно, передане в оперативне управління, в тому числі для ведення господарської діяльності, здавати його в оренду.
Раніше такий привілей мали виключно національні ВНЗ. А ще навчальні заклади зможуть за власні кошти купувати товари і послуги без проведення тендера. Нагадаємо, що у чинному Законі винятки по застосуванню тендерних процедур не передбачені.
Згідно законопроекту керівник вищого навчального закладу може безперервно перебувати на посаді не більше двох строків підряд. У чинному Законі обмеження для безперервного перебування на посаді керівника вищого навчального закладу не встановлені. Варто зауважити, що проект закону зазнає також і значної критики, причому навіть зі сторони керівництва держави.
Наприклад, у ст. 17 законопроекту значиться: сприяти діяльності студентського самоврядування у ВНЗ. Проте у законопроекті із повноважень органів студентського самоврядування вилучена можливість розпоряджаються коштами та іншим майном, що знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках. Крім того, не встановлено мінімально допустимий обсяг коштів, який вищий навчальний заклад повинен виділяти на студентське самоврядування.
Разом з тим, у чинному Законі встановлено, що кошти, які є основою студентського самоврядування, повинні становити не менше 0,5 відсотка коштів спеціального фонду відповідного вищого навчального закладу. Отже, запропонована редакція може призвести до звуження прав студентського самоврядування. Тому доцільно залишити норми, які регулюють фінансову діяльність органів студентського самоврядування у редакції чинного Закону України «Про вищу освіту».
Негативно сприйнято студентами та їх батьками те, що проект дозволяє збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників у залежності від рівня інфляції за минулий рік.
У законопроекті встановлено, що мінімальний та максимальний обсяг навчального навантаження педагогічного і науково-педагогічного працівника визначається вищим навчальним закладом в межах його річного робочого часу.
Разом з тим, за чинним Законом максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин, а педагогічних працівників – 720 годин на навчальний рік. Запропонована редакція може призвести до звуження прав педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Сподіваюся, при обговоренні у Верховній Раді ці та інші недоліки будуть ліквідовані, і прийнятий закон дозволить українській вищій освіті краще інтегруватися у світовий освітній простір”.
Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації