Вісім смертних гріхів гублять не тільки душу людини. Вони можуть погубити і її кар’єру. А тому уникайте їх, щоб не почути одного разу фатальні слова “Ви звільнені!”.
Список “смертних гріхів кар’єриста”, який склав для журналу Forbes засновник і президент компанії BusinessSuccessCoach.net Джон Маккі, не надто відрізняється від біблійного. По суті, авторитетний бізнес-консультант і автор книги “Мудрість кар’єриста – 101 спосіб домогтися успіху на робочому місці” просто показав, як саме все ті ж заздрість чи гординя гублять не тільки подаючого надії, але і вже здобулого визнання працівника.
Візьмемо, наприклад, гординю. У всякого, кому коли-небудь вдавалося блискуче виконати складне завдання або вирішити проблему, виникала спокуса приписати всі заслуги виключно собі самому. Навіть тоді, коли досягнення успіху без допомоги інших було б взагалі неможливим. Однак перш, ніж тягнути ковдру на себе, варто подумати про те, що інших такий егоїзм може серйозно образити. І вже, звичайно, в майбутньому скривджені не стануть допомагати вам з таким же блиском справитися з черговим завданням. Щоб цього не сталося, Джон Маккі радить не зазнаватися, і чесно ділити заслуги і визнання з помічниками. За його словами, це дозволить закласти основу для довгострокового успіху.
Не менш важливо визнавати заслуги інших і в тих випадках, коли ви до них жодного стосунку взагалі не маєте. Ні в якому разі не заздріть чужим успіхам! Заздрість по натурі своїй деструктивна. Будете дуже багато переживати про те, що можливість відзначитися дісталася не вам – не зможете зосередитися на власній роботі. За словами Джона Маккі, заздрість негідна успішного працівника. Вона позбавляє його самоповаги. Заздрити нерозумно. Потрібно сприймати успіхи інших, як виклик на змагання. Тоді і власного успіху довго чекати не доведеться.
Крім заздрості потрібно тримати у вузді гнів. Ось від чого в бізнесі ніякої користі! Нічого крім суперечок, сварок з оточуючими, в тому числі і з начальством, гнів не принесе. “Не дозволяйте роздратуванню губити вашу репутацію. Якщо ви не байдужі і ставитеся до своєї роботи зі справжньою пристрастю, це чудово”, – відзначає Джон Маккі, – “Але вчіться керувати своїми емоціями, направляти їх в таке русло, щоб вони працювали на вас, а не проти. Ті, хто схильний до спалахів безглуздої люті, рідко досягають успіху. Вони дуже погані лідери, щоб надихати інших”.
Що стосується “жадібності” і “обжерливості”, які цілком можна визначити, як прагнення отримати “відразу все і як можна швидше”, то, взагалі кажучи, для бізнесмена це не така вже й погана якість. Однак, за словами Джона Маккі, “жаднюгам” все-таки потрібно бути обережнішим. Спробувавши проковтнути занадто великий шматок, ви ризикуєте вдавитися. Точно так само йде справа і в бізнесі. Той, хто намагається видертися по кар’єрних сходах, щоразу перестрибуючи через дві-три сходинки, ризикує впасти з неї. “Дуже важливо бути впевненим у тому, що ви готові до змін. Причому готові не тільки з професійної точки зору, але і в плані особистого життя”, – відзначає бізнес-гуру. Адже будь-яке підвищення по службі це не тільки збільшення до зарплати, а й зростання кількості обов’язків. Якщо ваш новий робочий графік не буде стикуватися із звичним способом життя, ви ризикуєте впасти в постійний стрес. Станете дратуватися через дрібниці, нервувати, зривати злість на підлеглих, грубити начальству … Про нові успіхи після цього можна буде забути.
З іншого боку, лінь і самозаспокоєність для людини, що вирішила зробити кар’єру, небезпечні нітрохи не менше. Навіть для того, хто не просто “подає великі надії”, але і встиг на ділі довести, що дійсно здатний на багато що. Почивати на лаврах і сподіватися на старі заслуги в наші дні, на думку Джона Маккі просто нерозумно.
Не варто скидати з рахунків і останній з “смертних гріхів”, а саме “жадання”. Той, хто занадто сильно бажає чого-небудь чужого (високої зарплати, звання віце-президента, окремого кабінету, престижної службової іномарки з шофером і т. д.), ризикує ніколи не отримати нічого подібного. Хоча б тому, що ставлення до людини, явно готовому “підсидіти” кого завгодно, у оточуючих буде, м’яко кажучи, не найкращим.
За матеріалами: