У багатьох магазинах гречану крупу практично не знайти. Разом з тим, на продуктових базарах і ринках з’явився фасований товар, маркування якого не відповідає законодавчим нормам: без зазначення виробника, адреси компанії, терміну придатності товару та інших необхідних атрибутів. А ціна на крупу, у зв’язку з недавнім ажіотажем, перевалила за 20 грн.
Експерти відзначають, що, з огляду на характеристики гречки як продукту, особливо переживати за якість немаркованого товару не варто, тим більше на ринках крупи часто продають просто на вагу. З іншого боку, підкреслюють експерти, дефіцит не повинен стати приводом для порушення прав споживачів.
Що має бути на упаковці
Як і інші продукти харчування, гречана крупа має маркуватися для продажу в роздробі з урахуванням вимог законодавства, зокрема Закону “Про безпечність та якість харчових продуктів”.
Так, на етикетці продукту харчування державною мовою України в обов’язковому порядку повинні міститися:
– Назва харчового продукту;
– Назва та повна адреса і телефон виробника, адреса потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортних продуктів – назву, повну адресу і телефон імпортера;
– Кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм або поштучно);
– Склад харчового продукту (в тому числі харчових добавок та ароматизаторів) (якщо продукт однокомпонентний, як гречка, склад можна не вказувати);
– Калорійність та поживну цінність із вказівкою кількості білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру (на 100 грамів харчового продукту);
– Дата споживання “Вжити до” або дата виробництва і термін придатності;
– Номер партії виробництва;
– Умови зберігання та використання;
– Застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, алергікам та ін);
-Наявність або відсутність генетично модифікованих організмів (ГМО).
За словами Валентина Безрукого, президента громадської організації із захисту прав споживачів “Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз “Тест”, якщо продукт вітчизняного виробництва, то на етикетці має бути також зазначено або відповідний ГОСТ, або технічні умови (ТУ), за якими він виготовлений.
Колір, запах і смак
Норми за якістю гречаної крупи, а саме кольором, запахом та смаком, встановлює міждержавний ГОСТ 5550-74.
Згідно з документом, ядриця (незбиране зерно) і ядриця швидкорозварюваної гречаної крупи (1-3 сортів), а також проділ (зерно з порушеною структурою, так звана січка) і проділ швидкорозварюваний повинні мати:
– Колір кремовий з жовтуватим або із зеленуватим відтінком; для швидкорозварюваної крупи – коричневий різних відтінків;
– Запах, властивий гречаній крупі, без сторонніх запахів, не затхлий і не пліснявий;
– Смак, властивий гречаній крупі, без сторонніх присмаків, не кислий і не гіркий.
Дефіцит – не привід для порушень
Пропонований споживачам на ринках України товар, не промаркований згідно з вимогами законодавства, не має реалізовуватися у роздрібній торгівлі, підкреслює президент Центру експертиз “Тест”. Це не припустимо навіть враховуючи благі наміри якомога швидше наситити ринок товаром в умовах дефіциту.
Разом з тим, за зовнішнім виглядом визначити, чи є гречана крупа якісною чи ні, не можна, переконаний В. Безрукий. Єдине, що може зробити споживач: якщо продукт має прозору упаковку, перевірити товар на предмет цілісності ядер і наявності бур’янистих домішок. Експерт радить споживачам не купувати такий “засмічений” товар.
Зі свого боку Микола Верницький, директор консалтингової агенції “ПроАгро”, вважає, що звинувачувати ринкову торгівлю у продажу неякісного товару було б неправильно. Адже наявність “потрібного” маркування гречаної крупи і факт її покупки в торговій мережі зовсім не свідчить про її якість.
“Якщо там є якісь надмірні пестициди, їх залишки, насіння інших культур і т.д., то спеціальні контролюючі органи повинні контролювати якість цієї крупи. І не має значення, де вона продається – в магазині або на базарі … Але магазини нічим не відрізняються (від ринків, – ред.), коли вони грішать якістю”.
За його словами, гречана крупа, яка продається в торгових мережах, маркована з дотриманням законів, у результаті абсолютно ідентична тій, яку реалізують на ринку без відповідного маркування.
Разом з тим, враховуючи той факт, що гречка – товар однокомпонентний і в її виробництві обробка – мінімальна, сильно переживати про якість не варто, вважає керівник аналітичного відділу аналітичного агентства “Agriculture” (“AAA”) Марія Колесник. За її словами, навіть гречка, маркована без урахування законодавчих норм, може без побоювань застосовуватися людиною в їжу, так як товар не піддається будь-якої спеціальної обробки, а лише обсмажується і фасується.
Китайська гречка
Разом з тим, українці з дня на день чекають появи на полицях магазинів китайської гречки, яку уряд пообіцяв завезти в березні. У роздробі ціна цієї крупи не повинна перевищити 14 грн/кг, запевняють чиновники.
Експерти вказують на те, що сьогодні в України при оптовій ціні на гречку 11 тис. грн./тонна, продавати її в роздробі за ціною 14 грн./кг збитково. У деяких ЗМІ вже з’явилася інформація про те, що за ціною 14 грн./кг можна нібито купити тільки низькоякісний фуражний продукт, і що є ймовірність завезення в Україні “дикої” китайської гречки, яка за розміром більш дрібна, а за смаком – більш гірка.
Міністерство аграрної політики і продовольства України оперативно відреагувало на таку інформацію та опублікувало в кінці минулого тижня результати перевірки гречки, законтрактованої для поставки з Китаю в Україні. Всі зразки крупи (обсмажена, слабо обсмажена і не обсмажена) відповідали продовольчому призначенню для споживання населенням, запевнили в Мінагропроді.
Низька закупівельна ціна, говорить М. Колесник з “ААА”, не обов’язково свідчить про низьку якість продукту. Як такої світової ринкової ціни на гречку не існує, говорить аналітик, так як вона не торгується на світових біржах. У даному випадку рівень ціни, судячи з усього, був встановлений в ході переговорів.
У той же час, нагадують експерти, фуражне зерно – теж зерно, тільки іншої якості. “Фуражна крупа – не отруйна. Ніхто не отруїться. Вона не йде на виробництво зерна, так як вона більш засмічена. Тільки і всього. Це не означає, що її не можна їсти”, – говорить М. Верницький. Тим більше, що раніше китайську гречку закуповували Росія, країни Закавказзя, і ніхто не скаржився на якість товару.
Аналітик також додав, що, наприклад, український фуражний горох купують Індія, Пакистан, Бангладеш та інші країни, при цьому використовують його в продовольчих цілях.
За матеріалами: