Відсидівши два з половиною роки, 39-річний Ігор Безсльозний зміг довести, що невинний. За це він розплатився свободою, здоров’ям і успішним бізнесом – зараз колишній директор фірми працює звичайним слюсарем.
Поламане життя, підірване здоров’я – ось що отримав житель Житомира за прагнення міліції та обласної прокуратури по-швидкому відзвітувати у розкритті резонансного вбивства. А вся його провина в тому, що він вже був раніше судимий. «Повісити» вбивство на колишнього ув’язненого виявилося простіше простого.
ЗAРУЧНИК СИСТЕМИ
З Ігорем Безсльозним ми зустрілися в Житомирі. Чоловік великої статури справляє враження спокійної і прямолінійної людини. Зараз Ігор працює слюсарем. Але ж до того, як сісти у в’язницю за несправедливим звинуваченням, він сам наймав працівників на власну фірму.
– Ми виготовляли траурні вінки для ритуальних агентств, – розповідає Ігор. – Заробіток був високий і стабільний, все йшло добре, поки не настав той фатальний день.
У вересні 2005 року в Житомирі відбувся злочин, про який тоді написали всі українські газети. Володимира Сахневича – авторитетного підприємця, за деякими даними – керівника місцевої ОЗУ, розстріляли у салоні власного автомобіля. Кілер цілився з близької відстані через бічне скло машини. Володимир Сахневич помер на місці від чотирьох вогнепальних поранень. Одна зі свідків бачила стрілка на місці злочину. І визнала в ньому Ігоря Безсльозного.
Даремно Безсльозний доводив, що в день вбивства він був за багато кілометрів від Житомира – в Обухові на зустрічі з клієнтами. Його заарештували, почалося розслідування.
До цих пір Ігорю не зрозуміло, чому співробітники МВС, які проводили слідство, не опитали тих клієнтів, які могли підтвердити його алібі. Чому побудували доказ його провини на словах свідків, які впевнено говорили, що на місці злочину бачили саме Безсльозного, при цьому плуталися в описі його зовнішності, зрості …
Тоді жоден з житомирських адвокатів не взявся захищати Безсльозного. З великими труднощами його родині вдалося найняти київського адвоката. Спочатку столичний захисник начебто повів справу у правильному руслі і вказав суду на масу невідповідностей. Але потім адвокат раптово втратив запал. На суді він погодився з усіма звинуваченнями і не намагався протестувати. Зараз, як і тоді, Ігор вважає, що на адвоката натиснули. У результаті Безсльозного визнали винним у розстрілі і дали максимальний термін – довічне позбавлення волі. Для самого Ігоря та його родини це стало потрясінням.
– Із суду я вийшла на ватяних ногах. Не могла повірити, що чоловіка посадили, – говорить дружина Ігоря Ольга. – Однак я вирішила боротися до кінця, до тих пір, поки Ігоря не виправдають. Я так чоловікові і сказала: потерпи трохи, і ти виберешся, головне – не втрачай надію!
ЖИТТЯ У НАРУЧНИКАХ
Ігоря доставили в камеру для довічно ув’язнених житомирського ВТК № 8. Саме тут утримують найнебезпечніших злочинців країни. Він згадує, що коли за ним зачинилися двері камери, він немов прозрів:
– Я відчув справжній жах, коли зрозумів, що залишок своїх днів можу провести в цих чотирьох стінах. Враження було таке, ніби я стою на краю прірви і від наступного кроку залежить – впаду я вниз або залишуся жити.
Ігоря Безсльозного посадили у двомісну камеру, яка містилася в підвалі в’язниці. У ній навіть влітку було страшно холодно і сиро. Єдине, що вносило хоч якусь різноманітність в життя ув’язненого – прогулянка. Правда, всього на годину і не на свіжому повітрі, а в іншій камері, більшій і світлішій.
Свобода пересування була зведена нанівець, спілкуватися з сусідами було заборонено, а з камери в камеру водили тільки в наручниках. За словами Безсльозного, у в’язниці панувала гнітюча тиша, яку переривало завивання – це голосив у своїй одиночці маніяк Анатолій Онопрієнко.
З першого дня ув’язнення Безсльозний вирішив зробити все, щоб вибратися. Найнятий ним адвокат чомусь не з’являвся, і Ігор, озброївшись Кримінальним кодексом, став складати апеляцію. У ній чітко вказав всі липові докази. А в цей же час його дружина Ольга оббивала пороги прокуратури та правозахисних організацій, писала звернення з вимогою звільнити чоловіка. І ось прийшов день довгоочікуваного суду.
262 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ ЗА СТРАЖДАННЯ
– Переді мною розглядали справи ще двох ув’язнених, засуджених довічно. І обидва вироки Апеляційний суд залишив у силі, – згадує Ігор. – У той момент я був готовий до всього – нерви напружилися вкрай. Отямився лише, коли суддя кілька разів назвала мене по імені. Величезним зусиллям волі я змусив взяти себе в руки. Суддя Житомирського апеляційного суду зачитала вирок: «Безсльозного Ігоря Валерійовича у вчиненні злочину визнати невинним і по суду виправдати». Його звільнили прямо з зали суду.
Важкою ціною дісталася Ігорю його свобода. Він поплатився за неї здоров’ям і благополуччям своїх близьких. За час ув’язнення померла, не витримавши переживань, мати. Дружина отримала нервовий зрив. Бізнес повністю прогорів. У його дітей однолітки тикали пальцями і обзивали кримінальниками.
Сам Ігор і зараз не розуміє, чому цапом-відбувайлом правоохоронці обрали саме його. Спочатку думав, що підставили конкуренти по бізнесу. Але є й більш реальна версія – звалити злочин на раніше судимого завжди зручно. А Безсльозний вже був звинувачений у вбивстві в 1998 році. Колишній чоловік його дружини забрав їх сина (Безсльозний йому – вітчим) і відвіз до Москви. Його зловили, дитину відібрали. Тоді чоловік почав погрожувати Ігорю. Вони зустрілися і вирішили поговорити «по-чоловічому». Зав’язалася бійка, в якій Ігор вбив суперника. Отримав 8 років колонії, але через 6 років був помилуваний.
… Коли Ігоря Безсльозного виправдали, він вирішив не мстити ні міліції, ні прокуратурі. Зате подав великий позов на відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Спочатку справа просувалося зі скрипом. У суді і прокуратурі тільки посміювалися, мовляв, більше десяти тисяч гривень Безсльозному не бачити: ну помилилися, коли незаконно його посадили, і що з того? Засуджений ж не помер. Але незабаром Апеляційний суд Житомирської області постановив: виплатити 262 тисячі гривень за всі страждання, які переніс Ігор у в’язниці.
На цьому можна було б закінчити сумну історію зі щасливим кінцем. Якби не одна маленька обставина: зараз, вже перебуваючи на волі, Ігор Безсльозний кожен свій крок контролює. Наприклад, зберігає всі чеки з магазинів, знімає на мобільний телефон місця, де буває, запам’ятовує щохвилини, з ким і коли розмовляв. Готує алібі на випадок, якщо його знову в чомусь звинуватять …
Фото з сімейного архіву Ігоря Безсльозного.
КОМЕНТАР ЮРИСТА
Адвокат Володимир Горбовий: “Щоб збільшити показники по розкриттю злочинів, співробітники МВС і прокуратури часом зловживають своїм службовим становищем і порушують права людини. На жаль, доводити неправомірні дії правоохоронців, як правило, дуже важко. Подібні справи часто «вмирають», не доходячи до суду, і винні залишаються безкарними”.
ОФІЦІЙНО
Ми відіслали запит до Житомирської обласної прокуратури, яка займалася розслідуванням справи Безсльозного. На що нам відповіли, що для підготовки відповіді буде потрібно не один тиждень. Спілкуватися по телефону або вислати відповідь факсом в прокуратурі відмовилися.
За матеріалами: