14 квітня співробітники Державтоінспекції відзначають професійне свято. В цей день у 1997 році Кабінет Міністрів затвердив Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України, оформивши, таким чином, акт народження цієї служби.
ДАІшників можна “любити”, або “не любити”, лаятися на них, або ж хвалити, але вони як погода, яка є, і від неї нікуди не подінешся, хороша вона чи погана… Сьогодні їхній день, професійне свято. Поговорюють, що гучних помпезних урочистостей житомирські державтоінспектори влаштовувати не будуть, а проведуть свій святковий день у робочому тежимі.
Але Репортер Житомира такі, виключно, робочі “розклади” не влаштовують, оскільки, коли як не в день ДАІ знайомити громадськість з новим обласним керівником УДАІ УМВС України в Житомирській області Олександром Кравченком, який нещодавно заступив на цей високий пост, перед цим очолюючи міське ДАІ Житомира.
Отож:
– Олександре Миколайовичу, познайомте усіх водіїв Житомирщини зі своєю постаттю?
– Народився я в сім’ї військовослужбовця. У батьків нас було троє синів. Батько мій військовий, нині пенсіонер Міністерства оборони. Старший і молодший брати – теж військовослужбовці. А я трохи змінив сімейну традицію і став міліціонером. Не тому, що не хотів так само як батько і брати бути військовим, просто так склалася доля. Те, що я однозначно буду носити погони, навіть не піддавалося сумнівам. Ну а на той момент міліцейський мундир абсолютно не поступався військовому.
Мама моя була домогосподаркою. Їй з головою вистачало клопотів з нами. Але вона, як мужня жінка, якими бувають тільки дружини військовослужбовців, стійко переносила всі труднощі військового побуту.
Моя юність пройшла в Овручі. Відслужив армію, вирішив одразу ж змінити мундир на міліцейський. Фактично з 1987 року я був зарахований на службу в ДАІ. За цей час пройшов гарну школу, попрацювавши на різних посадах.
– Очевидно, ви пройшли довгий шлях в органах внутрішніх справ і встигли попрацювати на різних посадах. Чи змінюються правохоронці, зважаючи на те, що змін зазнає саме суспільство?
– Звичайно, за цей час багато що змінилося. І в першу чергу, слід говорити про зміни, що сталися в нашому суспільстві. А міліцейська структура, як ви знаєте, його невід’ємна частина. Двадцять років тому міліціонер – незалежно від того, чи був це оперативник карного розшуку, дільничний чи інспектор ДАІ – користувався довірою серед людей не просто довірою, але й повагою.
Сьогодні ж ситуація складається таким чином, що працівнику міліції, інспектору ДАІ зокрема, потрібно боротися за своє добре ім’я і доводити, що він гідний того, щоб служити на благо людей. Хоча, звичайно, складно заперечувати наявність деяких недобросовісних осіб у нашій системі. Але таких ми позбавляємося, як тільки стає явною істина мета їх перебування на службі.
– Щодо останннього. Які у вас підходи щодо кадрових питань?
– Скажемо так, я прекрасно знаю тих людей, хто сьогодні працює в підрозділах ДАІ. Знаю, хто на що здатен. Переді мною стоїть задача розібратися з тими, хто, можливо, працює недобросовісно або ж займається не своєю справою. Так теж дуже часто буває. Наприклад, хтось втомився від дорожнього пилу й шукає можливості попрацювати, скажемо, в службі адміністративної практики. А комусь навпаки слід відволіктися від кабінетного життя і поринути в жвавішу роботу на лінії. Тобто для того, щоб робота була ефективною і результативною, кожен працівник повинен бути на своєму місці.
Ну і, звичайно, не буду милувати хамство і неповагу до людей. Якщо не вдасться «вимести» тільки ці негативні якості, значить, питання про перебування на службі їх власників будуть стояти гостро. У працівника ДАІ відношення до людей повинно бути єдино культурним і ввічливим, особливо стосовно людей старшого віку, в тому числі до ветеранів органів внутрішніх справ.
– А ось в народі ходить думка, що у ДАІшників грошей, кури не клюють, що служити в ДАІ – економічно привабливіше, ніж в інших підрозділах ОВС…
– Питання дуже непросте. Раніше в міліцію і в ДАІ зокрема йшли служити, так би мовити, за душевним поривом, приходили з почуттям робити добро і допомагати людям. А зараз, на жаль, зустрічаються й інші причини. Є такі кандидати на службу в ДАІ, які вважають цей підрозділ елітним, оскільки тут окрім основної зарплати нібито є «лівий» заробіток. Ось саме таким людям у нас робити нічого, і я б не радив їм приходити до нас, оскільки рано чи пізно вони понесуть покарання у відповідності до закону. А ми зі свого боку будемо таких недобросовісних співробітників виявляти і їх позбавлятися.
Звертаючись до потенційних кандидатів на службу, я б хотів попередити їх, що всі розмови про «еліту» – роздутий вимисел, тому що співробітники Державтоінспекції, так само як і в будь-якому іншому підрозділі міліції, працюють без вихідних, службу несуть цілодобово. Вони так само, як інші правоохоронці, ризикують своїм життям, постійно наражаючись на небезпеку. А вдома у кожного з них сім’я, яка щовечора чекає на повернення додому свого сина, чоловіка, батька.
– Олександре Миколайовичу, у цей святковий день для вас і ваших колег-працівників Державтоінспекції, що б ви їм побажали?
– Вітаючи усіх працівників підрозділів Державтоінспекції області, бажаю їм подальших успіхів у роботі, витримки та стійкості в благородній справі зміцнення правопорядку на благо нашої держави.
Окремі вітання ветеранам нашої служби. У цей святковий день бажаю вам міцного здоров’я, щастя, родинного благополуччя. Нехай щастить вам на всіх перехрестях долі.