У цих людей роздвоєння особистості: перша думка, яка прийшла в голову, коли зійшовши з автобусу на землі Левківського лісництва побачив людей з інших епох – від воїнів до ельфів, гномів і шутів.
Кожен з них настільки гармонійно існує у своєму образі, що починаєш якось хвилюватися: а наскільки успішними ці люди є у реальному житті? Наскільки легко, або ж складно відмежуватися від сучасності і поринути у сюрреальний світ фентезі і наскільки складно з нього потім вийти? Адже, це справді, інший світ, вимір, у якому реальні воїни змагаються у доблесті під час рицарських турнірів, білі і чорні маги проводять свої загадкові ритуали, лучники змагаються у вправності і точності стрільби, принцесси, ельфи, розбійники, різного роду клани, расси, локації – коли бачиш це вперше і перебуваєш у цьому середовищі довше години – голова може закрутитися.
Принцеса одного з кланів зауважила коресподентові Репортер Житомира, що це спосіб самореалізації. Наприклад, у реальному життті хлопець закомплексований, сором’язливий, а ось у своєму другому (паралельному) чарівному світі, де він лицар, воїн, ельф, він здатен на героїчні вчинки, хоробро бореться за серце своєї дівчини, без страху зізнається їй у коханні.
Так який світ для цих людей справжній? Реальний, де вони програмісти, менеджери, безробітні, чи той фантастичний, який наші співгромадяни собі створили і у якому не існує жодних обмежень для самовираження? Та ж сама принцеса каже, що це залежить від ступеню заглибленості людини у гру. Вона, наприклад, тільки починає “тусуватися” з цими людьми і гру сприймає з легким ступенем іронії. Реальне життя вона поки відокремлює від свого нового світу, у якому вона – принцеса. Але каже, що є персонажі, які настільки входять в образ, що перестають цікавитися реальністю.
“Варитися у цій каші” дуже цікаво і, безперечно, воно затягує. Що говорити, якщо у деяких індивідуумів від “Варкрафту” дах їде, а це той самий “Варкрафт”, тільки на живо! Усі відчуття реальні, і ти у центрі подій! Не дивно, що багато казкових персонажів доволі солідного віку приїхали на фестиваль разом зі своїми дітьми. Це хоббі на усе життя.
З’їхалися до мальвоничого озера у лісі за Левковом представники з усієї України, а також Росії, Білорусії, Молдови та Польщі. Усього зібралося близько 700 людей. Всеукраїнський фестиваль, присвячений 66-й річниці від Дня Перемоги у Великій вітчизняній війні назвали «Битва за середзем’я». Організатором заходу є Житомирська обласна громадська молодіжна організація «Житомирський Військово-історичний клуб “Золота Шпора”».
Вчора відбулося відкриття фестивалю, яке ознаменували справжні побоїща. Очевидно, воїни зачекалися без битв, а тому, як тільки отримали таку можливість, використали свою зброю за призначенням.
Фестиваль у самому розпалі і триватиме до закінчення травневих вихідних. Репортер Житомира бачив все на власні очі. Фотографії люб’язно надав Олександр Майструк:
Головний організатор фестивалю Олександр Назарчук
Місце зустрічі незмінне – біля озера у Левковському лісі
Воїни повинні воювати
Темні сили зійшлися в поєдинку зі світлими. Бажаючих битися на стороні зла виявилося набагато більше
Лучники стояли на боці світлих сил
Зіткнення вражаюче. Все по-справжньому
Зі всієї сили удари тяжких мечів, сокир, тесаків летіли, куди потраплять…
Було багато “вбитих”
Бої завершувалися перемогами темних сил, через їх переважаючу чисельність
Далі пішов лицарський турнір: бої 1 на 1
Обладунки дуже тяжкі, тому, щоб бути воїном, треба мати велику силу
Глядачі спостерігали за турніром з неабияким хвилюванням: не щодня таке побачиш…