Фотохудожник Роман Котиков: черствість людей може змінити погляд, думка, ідея!

В Житомирі молодий, але вже достатньо відомий фотограф Роман Котиков відкриває свою першу персональну фотовиставку. Тематика робіт – діти.

Діти… з їх казковим світом уяви, безпосереднім щирим поглядом і емоціями, які не зупиняють жодні перепони суспільних етикетів, правил, загальноприйнятих норм поведінки, у які, як у в’язницю, загнали себе дорослі розумні люди. Їхня необмежена радість і невичерпний сум.

Роман Котиков відобразив усю палітру дитячих емоцій у фотографіях. Виставка приурочена Міжнародному дню захисту дітей, який відзначаєтся 1-го червня.

Місце проведення – арт-галерея «Акрополь» (бізнес-центр «Імперіалъ», другий поверх). Вхід вільний.

Репортер Житомира вирішив поспілкуватися з ініціатором фотовиставки ще до її відкриття і дізнатися, що надихнуло цю молоду людину на такий серйозний соціально-спрямований крок:

– Отож, Романе, звідки у такому молодому віці таке глибоке прагнення любові до ближнього, гармонії з оточуючим світом?

– Ну, перш за все, думаю, це виховання. І я дякую своїй мамі, яка змогла «причепити» мені цю любов і гармонію до оточуючого світу.

– Розкажіть про ту мить, коли до вас прийшла ідея організувати фотовиставку, присвячену дітям? Хто, або що надихнуло вас на такий крок?

– Ну я вже давненько почав фотографувати дітей своїх друзів, племінників і хрищенників, а коли вже назбиралася чимала кількість фото – то мама подала таку ідею створити невеличку домашню виставку. А вже коли Віталій Сівко (Житомирська обласна молодіжна громадська організація «ХХІ покоління») запропонував попрацювати з дітками з обласного будинку малютки – то я не міг відмовитися. І вже в ході роботи – прийшла ідея створити соціальну виставку і цим привернути увагу до цієї проблеми.

– Персонажі вашої фотовиставки. Хто вони? Де ви їх фотографували?

– Зйомки проходили в обласному спеціалізованому будинку дитини. Більшість дітей цього будинку – це діти з різними вадами, які не дають сприймати цей світ у всіх кольорах. Від цих дітей відмовилися батьки, доля в них з самого дитинства психологічно скалічена. Фотографіями, які будуть на виставці хочеться показати 2 сторони життя цих дітей. Тому на виставці фото розділені на дві частини: кольорові і чорно-білі. Я думаю вам зрозуміло чому саме так.

– Відчуття фотографа коли він фотографує дитину, інші, ніж ті, коли він працює з дорослим?

– Звичайно інші. Діти дуже рухливі, в одну хвилину настрій в них змінюється дуже швидко. Діти наділені особливою енергетикою і позитивом. Робота з дітьми набагато цікавіша ніж з дорослими, бо до кожної дитини потрібен свій підхід.

– Чи можна навчити любити тих, кому це почуття непритаманне?

– Я думаю, що черствість людей, яким не притаманне почуття любові – може змінити погляд, думка, ідея… просто потрібно це застосовувати в правильній послідовності і в правильних пропорціях. Не потрібно примушувати людину змінюватися. Треба донести інформацію цим людям так, щоб їм хотілося задуматися і змінити своє ставлення до оточуючих.

– Це ваша перша персональна фотовиставка? Хвилюєтесь?

– Так, для мене це перша фотовиставка. Звичайно хвилююся. Багато часу і сил вже вкладено у виставку. Фотовиставка – це частинка мене – це частина тих слів, які я хочу сказати людям, просто ці слова закодовані в фотографіях. Я думаю, що ця виставка приверне увагу до цієї проблеми і у нашому суспільстві щось почне змінюватись.

– Якими проектами порадуєте нас у майбутньому?

– Проектів дуже багато в голові. Дуже багато задумів, які хочеться відтворити і показати. Я думаю що найближчим часом – ви дізнаєтеся про те, що задумано. Запрошую всіх відвідати мою фотовиставку і «розкодувати» для себе ті слова, які в собі тримають ці фотографії.

Сергій Фещенко

Роман Котиков: “Фотовиставка – це частинка мене – це частина тих слів, які я хочу сказати людям, просто ці слова закодовані у фотографіях!”