Житомирська Мальованка … Колоритна назва від гарного українського слова «Мальовнича» – «живописний». Колись тут, дійсно, були мальовничі місця, що радували око. Але це все в минулому.
Район Мальованкі останнім часом став дуже престижним для забудови. Він знаходиться в межах міста, і в той же час у самому лісі, де повітря, здавалося б, повинно пахнути ароматами лісу.
Однак, останнім часом аромати тут дещо інші, не такі приємні, як хотілося б. Подивіться на фото: прямо серед лісу знаходяться стихійні звалища. Все покрито горами побутового сміття.
Що ж відбувається насправді, і хто винен?
Коли до нас звернулися по допомогу у висвітленні даної проблеми, і ми, як команда молодих і самовідданих журналістів хотіли знайти винних у безладі. І зопалу кинулися було думати про владу, про комунальникам і ще Бог знає про кого.
Але зупинилися – показали тільки фото, самі ж дивилися на них і пізнавали інші місця нашого міста, і заголовок міг бути зовсім інший, наприклад «Сміттєві гори – Богунія» або «Ущелина Каменського яру в мікрорайоні Малікова – звалище» або може бути таким: «Пластиково – паперовий Гідропарк ». Разом з цим і прийшло розуміння того, що причину ми повинні шукати в собі.
На вулиці, відображеної на фото, видно добротні, вельми не бідні райони. В основному нова забудова двох або триповерховими будинками. Зустрічаються навіть справжні палаци. Здавалося б, люди, що живуть в такому районі мали б прагнути жити в чистому, доглянутому місці. Але, на жаль, чистота закінчується за порогом своєї хати, а там, як мовиться, хоч трава не рости.
Буквально в декількох десятках метрів від будинків, серед лісу вириті ями, в які місцеві жителі звалюють своє сміття, не бажаючи донести його до найближчого офіційного сміттєзвалища, звідки б його могли вивезти комунальні служби.
Йде на вулиці будівництво, і на будівництво будинку йде пісок прямо з лісу, після чого залишаються справжні кар’єри, які знову таки, швидко заповнюються сміттям з тих же самих будинків.
Можна було б виправдати хоч якось таку поведінку, якби у людей не було сил і часу на його вивіз. Проте знову ж подивіться на фото: якщо людина може собі побудувати триповерховий будинок, то значить, він має можливість і заплатити за вивіз свого ж сміття або купити машину піску з розроблюваного кар’єру. Проте бажання заощадити копійки на собі ж, а, просто кажучи, звичайне жлобство нашої, так званої «еліти», вже призводить до справжньої екологічної катастрофи. Ліс просто гине і перетворюється на філію міського сміттєвого полігону.
Не влада не прибирає, а ми житомиряни смітимо, причому смітимо як «варвари» де тільки можемо і як можемо – не доносимо пакети зі сміттям до бака, а граємо в баскетбол, і дуже рідко при цьому потрапляємо в кошик. Недопалок жбурнути у бік урни з належною швидкістю – вищий пілотаж «димососа», навіть якщо він взагалі туди не потрапив.
Викинутий сміття з елітного авто посеред Соборної площі – підкреслює статус власника. Гори сміття на ринку від продавців і покупців – норма нашого життя, як завжди побачимо, скажемо «а —— а», махнемо рукою – двірники приберуть, адже ми за це їм гроші платимо.
Так, все вірно, платимо, але давайте порахуємо, їх – людей які прибирають, напевно, десь 1 людина на 10 тисяч жителів. Задумайтеся – чи може він впоратися – ні, не зможе, тому що ми «працюємо» в 10 тисяч разів швидше.
Питання друге, а ми можемо дозволити собі більше обслуговуючого персоналу – ні, не можемо, тому, що б що-небудь собі дозволити треба від чогось – відмовитися, наприклад, від освітлення вулиць вночі, або від зелених газонів і парків, ми цього хочемо – ні!
Але в нашому випадку все дуже просто, потрібно відмовитися від дурної звички – смітити. ЛЮДИ – бережіть себе, вчіться жити, не шкодячи собі і оточуючим, вчить інших.
У НАС ВСЕ ВИЙДЕ!
P.S. Ініціативна група мешканців «Мальованки» закликає жителів мікрорайону та міста приєднатися до її роботи, і відродити красу і чистоту природи. «Гарний як намальованій» – таким має бути наше місто.
За матеріалами: