Сьогодні важливість питання відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні не викликає сумніву, на усіх рівнях тривають дискусії про його засади та основні положення.
Хто матиме право на придбання українських чорноземів, що буде відбуватися з вартістю землі і які наслідки чекають громадян після скасування мораторію – на ці та інші питання відповів перший заступник начальника Головного управління Держкомзему у Житомирській області Ігор Вержанський.
– Ігоре Адамовичу, сьогодні існує дві протилежні думки щодо продажу землі в Україні. Яке Ваше ставлення до цього питання?
– Поява нормального цивілізованого ринку землі є нагальною потребою сьогодення. У цьому питанні треба діяти мудро та виважено, зробити все, щоб цей ринок був на користь українців. Це можливо за однієї умови: коли основним гравцем на ринку землі стане держава. Впровадження повноцінного ринку земель в Україні дозволить розв’язати цілу низку важливих та актуальних проблем.
Ринок земель допоможе знайти ефективного власника землі, який сприятиме залученню інвестицій, збереженню села та раціонально використовуватиме землю. Ринок земель – це не лише купівля-продаж, а й прозорі зрозумілі механізми вирішення питань економічного обігу земель. Та головне, ще раз повторю – земля повинна бути в руках країни.
– Як Ви вважаєте, відміна мораторію не спричинить нові махінації на ринку землі?
– Сьогодні 43 млн. га земель сільськогосподарського призначення залишаються поза легальними ринковими відносинами. Враховуючи значну кількість «сірих» схем відчуження землі, тіньовий ринковий обіг сільськогосподарської землі триває й під час дії мораторію. В майбутньому все залежить від закону про продаж землі. Він має передусім захистити інтереси простих українців, які віками господарюють на землях предків.
Аби звести до мінімуму ризик обману власників землі, уникнути зменшення вартості сільськогосподарських земель нижче ринкових, в законопроекті прописані механізми, що вартість ділянки визначатимуть ліцензовані експерти. Крім того, як у деяких інших країнах, передбачено створення державного посередника – Державного земельного фонду. Зазначу також, що задля запобігання махінаціям планується запровадити ставки щодо сплати державного мита.
– Чи не буде масового скуповування землі?
– Зі зняттям мораторію 32 млн. га землі стануть предметом купівлі-продажу. До того ж, охочих продати землю вистачає. Та, думаю, хвилі скуповування землі не буде. Оренда захищена на рівні права власності, то навіщо витрачати кошти на купівлю землі? З одного боку зростання розміру орендної плати за землю (в результаті збільшення нормативно-грошової оцінки земель) зупинить частину бажаючих продати, а з іншого боку потреби в витраті значних коштів для викупу землі та обмеженість розміру ділянок, що можуть бути продані одному громадянину, теж не запустить широкого скуповування земель.
Крім того, згідно законопроекту «Про ринок земель» першочергове право купівлі має держава. Лише після її відмови земля може бути передана громадянину. Зрештою, є досвід Польщі, де не спостерігалося масової купівлі-продажу землі.
– Ви торкнулися питання оренди, тобто Ви вважаєте, що після впровадження ринку землі орендна плата збільшиться?
– Сьогодні основним видом користування землею являється оренда землі – близько 22,5 млн. га. Вважаю, що плата збільшиться, бо на місце окремих малоефективних господарств прийдуть більш вправні господарі. Відповідно зросте ефективність господарювання, а отже, й орендна плата. На Житомирщині 415 тис. га земель здаються в оренду, це 45,5 відсотка від площі розпайованих земель. Середній розмір орендної виплати за гектар – 246 гривень.
– Чи матимуть іноземці право купувати українську землю?
– Іноземні громадяни не зможуть скуповувати українську землю. Лише громадяни України, а також Фонд земель державної власності, отримають право на купівлю землі сільськогосподарського призначення. Передбачено також обмеження за площею таких земель. А іноземні особи, які володіють правом на власність таких земель, зобов’язані будуть протягом року на аукціоні позбутися такої землі. Якщо цього не буде зроблено, то в проекті закону прописані певні примусові заходи.
– Як Ви зазначили, вартість землі мають визначати експерти. А чи проводитиметься переоцінка нормативної вартості землі і яку роль вона відіграватиме?
– Нормативна вартість землі особливого впливу на продаж не матиме, її використовують для визначення мита, податків, плати за землю. Експертна оцінка буде індивідуальною для кожної ділянки, враховуватиметься родючість ґрунту (бали бонітету), капіталовкладення в землю, місце розташування, інше. Середній розмір нормативно-грошової оцінки українських чорноземів сягає близько 12 тисяч гривень за гектар. За прогнозами, вона зросте в 1,5-2 рази. Вартість одного гектара сільськогосподарських угідь по Житомирській області становить майже 8 тисяч гривень.
І наостанок, наша держава має могутній природно-ресурсний потенціал. Земельний фонд України становить 5,7 відсотків території всієї Європи. У складі земель майже 71 відсоток, а це 42,8 мільйонів гектарів займають сільськогосподарські землі, 17,6 відсотків або більше 10 з половиною мільйонів гектарів – лісові угіддя. Україна за кількістю ріллі на душу населення, а це близько 1 гектару, є однією з найкраще забезпечених країн світу.
Земля – це наше багатство, це найбільша цінність, яку коли-небудь мав українець, тому ні в якому разі не можна допустити, щоб наша земля стала товаром. Принципово важливим, на мій погляд, є системний підхід до бачення всієї проблеми земельних відносин.
Розмову вів Сергій Форест