Телефонний дзвінок про зникнення дитини надійшов до чергової частини Богунського РВ УМВС України в Житомирській області близько 23 години 2 червня. На місце події відразу виїхали працівники міліції, які детальніше з’ясували всі обставини події.
Так, зі слів батьків, було встановлено, що 13-річна дівчинка вранці пішла з дому до музичної школи на заняття, однак вчасно не повернулась. Батьки спочатку самостійно розшукували дитину, а з настанням вечора звернулись за допомогою до міліції.
Як розповів т.в.о. начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Житомирській області Руслан Потапенко, оперативники встановили, що після занять у школі дівчинка вийшла разом з подругою. Однак, коли міліціонери приїхали до її місця проживання, з’ясувалось, що та також упродовж дня дома не з’являлась. А отже, стало зрозумілим, що зникли двоє дітей, обом лише по 13 років.
Міліціонери відпрацьовували різні версії щодо можливих причин події, водночас, вилучені у домівках дівчат особисті речі, вказували на ймовірність заздалегідь спланованої втечі з дому.
До розшуку дітей було залучено працівників Богунського, Корольовського РВ та відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС, відповідні повідомлення розіслані у всі територіальні підрозділи внутрішніх справ Житомирщини.
Оперативники спілкувалися із знайомими та друзями зниклих, перевіряли їх контакти, аби отримати будь-яку інформацію, яка могла б допомогти. Упродовж ночі всі патрульні наряди, що забезпечують охорону громадського порядку в обласному центрі, були зорієнтовані на пошук зниклих.
У результаті проведених розшукових дій менше, ніж за добу втікачок знайшли. Історія їх мандрівки настільки безглузда, наскільки й легковажна.
– Ми познайомилися через соціальну Інтернет-мережу з хлопцем Тімою, (авт. – імена змінено) спілкувалися разом з подругами. Він розповів, що йому 14 років, він живе в Києві і має все – його батьки дуже багаті люди. – Розповідає Аліна, одна з втікачок.
За словами дівчини, вони з Тімою часто телефонували один одному й багато розмовляли. А одного разу він запросив її разом з подругами в гості. Дівчатам кортіло перевірити, чи дійсно він настільки забезпечений, як розповідав, тож Аліна разом з Олесею й зважилися на втечу з дому, заздалегідь все продумавши.
У школі ще в однієї товаришки тимчасово взяли мобільний – свої спеціально з дому не брали. Зателефонували Тімі й домовились, що він приїде за ними на машині. Аби належно підготуватись до зустрічі з хлопцем, самі у цей час подалися до салону краси. Аліна змінила колір волосся, зробила макіяж та манікюр, інші косметичні процедури. Щоправда, щоб їх оплатити, довелося здати у ломбард позичений телефон подруги.
Втім принц на білому коні, себто чорному лімузині, так і не приїхав. Його особу працівники міліції встановили, сподіваючись відшукати дівчат. Він виявився 27-річним киянином, працючим водієм, до того ж одруженим. Будь-які свої запрошення юнок на гостини у розмові з оперативниками категорично заперечує.
Дівчата хоч і засмутилися через відсутність кавалера, але по домівках не розійшлися. Здали під заставу власні золоті сережки і, отримавши гроші, продовжили прогулянку містом. У піцерії, за їх словами, випадкво зустріли давню знайому Аліни, яка святкувала день народження. Тож приєднались до веселої компанії, з якою загуляли до пізньої години. Тільки ночувати до себе іменниниця їх не покликала, тож юнки у пошуках пригод помандрували далі нічним містом.
Взагалі то, вони вже досить притомились і шукали притулку, звернувшись за допомогою до всезнаючих таксистів. Один із них відвіз дівчат за адресою, де можна зняти квартиру, проте її власник, поглянувши на Аліну з Олесею і з’ясувавши їх вік, відмовив, мотивуючи відсутністю будь-яких документів та відповідальності за свої дії. Таким чином мандрівниці опинилися знову на вулиці.
Розгублені і заплакані вони зустріли «добру» жінку, яка пустила переночувати їх до себе. Їй дівчата розповіли чергову вигадану історію про те, що приїхали у Житомир до родичів, які не зустріли їх на вокзалі. А вранці, подякувавши за гостинність, сказали, що повертатимуться додому.
Натомість поринули у чергову авантюру. Відвідавши когось із подруг, дівчата дізнались, що їх уже розшукують і батьки, і міліція. Тоді, не бажаючи відповідати за накоєне, вирішили, назвавшись чужими іменами, влаштуватись до дитбудинку. Проте його вихованці швидко пояснили, що так просто до навчального закладу не візьмуть, треба спочатку спробувати потрапити до притулку для дітей, а вже звідти можуть направити у дитбудинок. Втім уже цим планам юнок збутись не вдалось. Принаймі цього разу.
– Наступного дня близько 15 години дівчата були затримані та доставлені до Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, – повідомив Руслан Потапенко. – До міліції запросили і батьків. Одна з дівчат проживає разом з бабусею, з батьком спілкується лише час від часу і, за її словами, конфліктує. Інша – має повну родину й будь-яких підстав, за попередніми даними, залишати домівку не мала. Втім всі обставини події ми перевіряємо.
Наразі діти повернуті в родини. Проте ставити крапку у цій історії зарано. По-перше, комусь таки доведеться відповідати за «позичений» і неповернутий мобільний телефон, а, по-друге, дівчата у нічному місті зустріли достатньо дорослих, які могли б повідомити за належністю про двох безпритульних юнок. Могли б, однак не зробили цього, а просто залишили пізньої пори на вулиці. І третє, можливо, саме через нашу байдужість, зайнятість чи просто небажання перейматись долею дітей, вони більше довіряють незнайомцям із соціальних мереж Інтернету, ніж близьким людям?
Алла Ващенко, ВЗГ УМВС України в Житомирській області