Як журналісти ліс сапали: єдиний журналістській ліс в Україні посаджено на Житомирщині

Восьма ранку. Їдеш у маршрутці у вигляді шпроту в банці. Їдеш полоти бур’ян.

Але що поробиш, коли він проростає з неймовірною швидкістю. І як говориться, «журналіст біжить на поміч». Так і почався ранок 12 серпня у представників мас-медіа Житомирщини.

«Зазвичай журналісти приїжджають лише подивитись на наш заказник «Модрина». А того року посадили власний журналістській ліс. А цього ще й посапати приїхали. Мені як лісничому це надзвичайно приємно,» – такими словами зустрів журналістів лісничий Дзержинського лісництва Шевчук Валентин.

Того року журналісти створили власний ліс в Городницькому держлісгоспі. На жаль, представники «Репортера Житомира» не були присутні на посадці модрин, адже тільки створювали видання. Проте цього року ми були в епіцентрі цього дійства. У п’ятницю, 12 серпня, журналісти дружньо взяли в руки сапи й випололи весь бур’ян, що заважав молодим деревцям рости високими й красивими.

Журналіст «Лісового вісника Житомирщини» Андрій обрав для сапання свій рядок, рядок імені Лактіонова, адже того року посадив на ньому не одну лісову красуню.

«Недарма говорять, що чоловік має зробити три речі: побудувати будинок, виростити сина й посадити дерево. І в моєму житті була проблема лише з останнім. Приїхавши знову до заказника, я побачив посаджене мною дерево. І тепер я зробив усе, що має зробити кожний чоловік. Надзвичайно приємно, що всі дерева прийнялися, – і я можу спостерігати за красою природи, створену нашими журналістськими працьовитими руками,» – розповідає новачкам акції Андрій.

Тепер журналісти мають власний пам’ятний камінь, на якому увіковічені житомирські ЗМІ за свою працю й турботу за природою. Ми були здивовані такою честю, адже тепер наші імена залишаться в історії надовго. Крім цього, це єдина в Україні пам’ятка журналістам, і вона на Житомирщині.

«Це все як спогади з дитинства: погане забувається, а залишається лише хороше. Того разу в мене була жахлива дорога назад. Але це того варте, коли бачиш цей ліс. Власний журналістський ліс,» – запевняє Вікторія, журналіст обласного телебачення.

Того року журналісти попрацювали на славу: насадили лісової красуні аж на площу 4, 6 га. Тому й було що сапати нам. Лісничі, у свою чергу, не скинули все на журналістські плечі. Доглядали за модриною цілий рік: огородили ділянку, бо олені полюбляють поласувати цим деревцем.

Журналісти дали слово, що будуть приїжджати щороку провідувати й доглядати лісових красунь. Тому в 2012 представники ЗМІ Житомирщини зустрінуться знову в той же час на тому ж місці.

Ірина Сташко