Закінчився п’ятий тур Чемпіонату України. І «Репортер Житомира» не може стояти осторонь, щоб не подискутувати про команди української Премєр-ліги.
Проаналізувавши кожну гру кожної команди кожного туру, ми виокремили п’ять найкращих команд української прем’єр ліги. Команда «Репортер Житомира» не спирається на результати турнірної таблиці, а свій вибір робить лише за показником якісної гри і, звісно, красивим футболом.
Перше місце займають гірняки. «Шахтар», як завжди, блискавично виступив у всіх п’яти турах ЧУ. Постійні перемоги і лише одна нічия. Вражаюче. Донеччани демонструють дійсно європейський футбол. Що тут казати?! У цих іграх варто відзначити Рибку. Він, звісно, не Пятов, але шахтарську кашу не псує. Вілліан відпрацювує в атаці на відмінно. І дякуєм за гру Фернандіньо.
Другу сходинку віддаємо київському «Арсеналу». У минулому чемпіонаті кияни не відчували під ногами футбольного поля. І щось не виходило в них з малюнком гри. дивились не дуже. Але зараз підопічні вже Леоніда Кучука почали грати в більш атакуючий футбол. З приходом нового тренера одразу стали помітні зміни. Нова схема й тактика гри. Гравці створюють небезпечні моменти біля воріт суперника, часті контр-атаки. «Репортер Житомира» дякує Льоні за хороший «Арсенал», за відновлений потенціал. Швидко бігали, красиво атакували Мазілу й Шацьких.
Третю щабель посідають підопічні Юри Сьоміна. Динамівці провели бездоганну гру за Суперкубок, і тим самим дали вболівальникам шанс повірити, що Динамо повертається. Але не судилось. Не можна хвалити динамівців, бо точно перехвалиш. Перевірено не однією грою і вже не одним провальним чемпіонатом. Третю сходинку ми даємо авансом. Адже, як не крути, але матч проти «Шахтаря» й «Оболоні», а також лише другий тайм проти «Александрії» вони відіграли з динамівською хваткою за нинішніми мірками. Вони можуть і навіть вміють краще грати, але не всі хочуть. Гусєв, Ярмоленко і Попов – золото для «Динамо».
Четверте місце займає сімферопольська «Таврія». Нарешті і Сімферополь показав гру. Знову ж таки з приходом нового тренера Семена Альтмана, а також з придбанням хороших вітчизняних футболістів, команда почала радувати не лише своїх завзятих і відданих вболівальників. Помітно, як у таврійців змінився хід гри, з’явилося бажання грати. Не просто грати, а показувати красивий, швидкісний футбол. Калініченко й Ідахор заслужили, щоб їх відмітили.
П’яту позицію отримує «Металіст». Це та команда з української прем’єр-ліги, яка знає, що таке стабільна гра. Звісно, після «Шахтаря». В останніх чемпіонатах команда отримує бронзу й демонструє свій харківський футбол. На відміну від інших команд, підопічні Маркевича стабільно намагаються грати на швидкостях, хутко переходити в контр-атаки і забивати шкіряного у ворота. І знову нас радує Девіч з Едмаром.
Ось так на наш погляд і мала б виглядати турнірна таблиця. Безперечно, лідирувати в турнірній таблиці – це престижно, адже переможців чекає вихід в ЛЧ і ЛЄ. Ну, і гроші, не малі гроші. Та для нас, вболівальників, важливий сам футбол. Цікавий, видовищний, справжній, непередбачений, атакуючий, швидкий.
Ірина Сташко
Геннадій Бялик