Житомиряни все більше захоплюються фотографією. І вчора Оленка Гаєвська відкривала персональну виставку своїх робіт.
Згадується Оленці дитинство, адже саме в цей період вона познайомилась із фотоапаратом. Її тато захоплювся фотографією і привив любов до неї і дочці. Саме він розповів їй тонкощі фотографування й побудови композиції… Пам’ятається їй закрита ванна, червоні лампи: батько проявляє фотознімки… А тепер вона відкриває виставку власних робіт.
– Що тебе надихає, Оленко?
– Надихає сама фотографія, особливо батькова.
П’ять років знадобилось Олені, щоб стати професіоналом своєї справи. Теплі тони приносять витонченість її роботам. Природність – головна характеристика, яку наслідує Олена, вважаючи, що фотошоп не завжди є доцільним.
– Скільки пам’яті на комп’ютері займають фотокартки?
– Оооо.. Дуже багато. З кожної поїздки я приводжу мінімум 9 гектарів фотографій. Уявіть собі скільки…
Оленка не дає назву своїм роботам, адже вважає неправильно обмежувати фотографію лише однією назвою. Сьогодні ця фотокартка живе таким життям, а завтра в неї може скластись зовсім інша доля. Тим паче, що кожного разу, переглядаючи старі фото, вони виглядають по-іншому. Безглуздо їх ставити у рамки…
Але сама виставка має назву. «Перший раз у перший клас» – символічна назва, адже її відкриття відбувається саме першого вересня. Крім цього, це перший «вихід»у світ» робіт фотографа Гаєвської.
– Мабуть, вдома всі стіни обклеєні фото?
– Було так, поки ми не переїхали в новий будинок. Раніше всі стіни були в наших з татом фотографіях та у вирізках із журналів. Такі собі фотообої Гаєвських. А тепер вже ні…
Олена – саме той фотограф, яка віднайшла золоту середину. Вона не відокремлює спонтанні фото від запланованих фотосетів. Вона їх об’єднує.
Привітати Оленку прийшли її друзі-музиканти, які присвячували пісні власниці виставки й приємно радували усіх присутніх.
В Оленки Гаєвської все вдалось. Тепер вона офіційно посвячена в ряди професіональних фотографів.
Ірина Сташко