Складано рейтинг вузів, чиї випускники користуються найбільшим попитом серед роботодавців.
У складанні рейтингу взяли участь HR-відділи 150 компаній, що займають лідируючі позиції в різних галузях економіки. навмисно не стали включати в рейтинг медичні та педагогічні вузи, а також освітні заклади, що готують кадри для правоохоронних органів, оскільки структури державного сектора набирають випускників відповідних профільних вузів переважно за місцем розташування, а конкуренція в цьому сегменті на ринку праці практично відсутня. Не ставилось завдання оцінити також якість всієї системи вищої освіти з точки зору роботодавців. Метою дослідження було з’ясувати, вихідців з яких ВНЗ частіше й охочіше наймають на стартові позиції.
Респондентам було запропоновано вибрати з 50 найбільших вузів III і IV рівнів акредитації п’ятірку тих, звідки вони вважають за краще набирати випускників (по шести професійним спрямуванням), в порядку убування привабливості. За 1-е місце в кожному анкетному листі ВНЗ отримував п’ять умовних балів, за 2-е – чотири, 3-е – три, 4-е – два і 5-е – один бал. Загальна кількість балів, набраних вузами сумарно за всіма професійними напрямами, зазначено у зведеній таблиці. Окремо представлені галузеві рейтинги. Низька кількість балів у ВНЗ за напрямом «юриспруденція» пояснюється тим, що багато HR-відділів замість п’ятірки вказали два, а то й один вуз.
Нові тренди
Як і минулого року, рейтинг очолив Київський національний університет ім. Т. Шевченка, третє місце дісталося Київському національному економічному університету ім. В. Гетьмана. А Національний університет «Києво-Могилянська Академія» та НТУУ «Київський політехнічний інститут» помінялися місцями – другим і четвертим. Також з п’ятірки випав Київський національний торгово-економічний університет, а його місце зайняв столичний Національний авіаційний університет. А в першу десятку увійшли відразу чотири політеху. Ці перестановки пояснюються новим трендом: підвищенням попиту серед комерційних компаній на випускників з технічною, а не гуманітарною вищою освітою. Цей попит поки не підкріплений відповідною пропозицією – нові абітурієнти, за традицією останніх років, вибирають управлінські та економічні факультети. А державна політика у сфері вищої освіти тільки підсилює цей перекіс – держзамовлення на технічні спеціальності в 2011 році скоротився майже на 16%.
Ще одна тенденція поточного року – підвищення уваги роботодавців до випускників донецьких вузів. Всі три заклади, що увійшли до ТОП-30, поліпшили свої позиції. Так, Донецький національний університет піднявся з 7-го на 6-е місце, Донецький національний технічний університет – з 10-го на 8-е, а Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського – з 19-го на 15-е. Фахівці з персоналу низки компаній добре відгукуються про якість викладання в цих вузах. Правда, власники компаній беруть до уваги ту обставину, що землякам звичайно простіше домовитися.
За непрямими ознаками можна також зробити висновок про те, що якість викладання в нових приватних вузах як мінімум не покращився. І в столиці, і в регіонах роботодавці воліють мати справу з випускниками іменитих вузів. У ході нинішнього опитування 10% респондентів скористалися можливістю доповнити список із запропонованих 50 навчальних закладів, виходячи з власної практики найму. У 2010 році таких компаній було 15%.
Навантаження на ринок праці
В Україні зростає кількість студентів, які поєднують навчання і роботу. І справа не стільки в маленьких стипендіях, скільки в тому, що працевлаштуватися взагалі без досвіду роботи з кожним роком стає все складніше. За оцінками рекрутерів, на останніх курсах підробляє приблизно 30% студентів у середньому по країні і понад 50% столичних. Далеко не всі компанії згодні витрачати час на навчання нового персоналу, хоча зазвичай такий персонал коштує набагато дешевше досвідченого. Як зазначають у рекрутингових агентствах, близько 30-35% роботодавців готові наймати на стартові позиції «зелених» випускників. Разом з тим багато великих компаній у співпраці з цікавими їм вузами почали відкривати свої навчальні програми і курси стажування.
Показово, що до послуг Державної служби зайнятості вдаються всього лише 5-6% випускників. Більшість намагаються працевлаштуватися самостійно на відкритому ринку праці, де, за даними порталу job.ukr.net, у юристів на кожні три вакансії доводиться по десять резюме. У економістів – по десять відгуків на кожні п’ять вакансій. У той же час випускників технічних факультетів на ринку праці як і раніше недобір: на десять вакансій лише три-п’ять резюме.
Кількість молодих фахівців, яким вдалося працевлаштуватися за фахом у перший рік після закінчення вузу, взагалі ніхто не рахує – такої статистичної інформації немає в ні Службі зайнятості, ні в Держкомстаті. По суті, вчорашні студенти, що вийшли за поріг своїх альма-матер, надані самі собі. Не секрет, що значна частина довідок про майбутнє працевлаштування, які до цих пір вимагають від студентів-бюджетників, липові.
Зростання стартових зарплат
У порівнянні з минулим роком роботодавці стали щедрішими щодо оплати праці молодих фахівців без досвіду роботи – приблизно на 500 грн. Якщо в 2010-м випускникам на старті пропонували від 1500 грн. (наприклад, у сфері продажів або виробництва), то тепер обіцяють не менше 2000 грн. В обласних центрах зарплатні пропозиції для початківців дипломованих співробітників у середньому становлять 2500-3000 грн. в місяць. У столиці, за словами консультанта з підбору персоналу індустріального напряму кадрового холдингу “Анкор” в Україні Сергія Сгадова, випускники без досвіду роботи можуть розраховувати на зарплату в середньому 3000-3500 грн. Вище середніх стартові зарплати у «продавців» (3000-4000 грн.) та IT-фахівців (3500-4000 грн.).