Школярам добре відомо про шкоду алкоголю і нікотину, але з поведінки кожного третього підлітка цього не скажеш.
Пропаганда серед школярів здорового і безпечного способу життя, підвищення їх мотивації до дбайливого ставлення до власного здоров’я, вдосконалення фізичних, психічних і духовних його складових – всі ці завдання покладені Міносвіти на єдиний інтегрований шкільний предмет «Основи здоров’я», що вивчається в обов’язковому порядку в 1 – 9 класах.
У минулому навчальному році (2009-2010) як раз завершився повний цикл вивчення цього курсу, а значить є можливість оцінити ефективність подібного способу формування в українських школярів, як кажуть фахівці, «здоров’язберігаючих компетенцій».
Результати профільного моніторингового дослідження, проведеного Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО), говорять про те, що предмету поки не вдалося рішуче вплинути на спосіб життя сучасної молоді, але певні досягнення все ж є. Показники за основними напрямами (гігієна, фізичні навантаження, правильне харчування та активний відпочинок) у восьми- і дев’ятикласників, яким ще з першого класу викладалися «Основи здоров’я», в більшості випадків на 10-15% вищі, ніж у учнів 6-7 класів.
Хоча за великим рахунком говорити про стійку позитивну тенденцію все ж не доводиться: наприклад, по частині дотримання особистої гігієни дев’ятикласники поступаються шестикласникам (83% проти 92). Зате старші діти стали помітно краще харчуватися – в цій області їх молодші товариші поки зовсім не досягають успіху (38-46% проти 55-56).
Окремо варто згадати досягнення превентивної освіти з частини шкідливих звичок. Так, у методичних рекомендаціях на 2010/2011 рік фахівці звертають особливу увагу вчителів на те, що «незважаючи на досить високий рівень інформованості школярів про шкоду для їх організму вживання алкоголю, наркотиків та тютюнопаління, це не підтверджується відповідною поведінкою кожного третього підлітка».
Як пояснюють експерти, проста інформованість в цій області – ще не гарантія того, що діти не стануть вживати спиртне або наркотики. “Часто трапляється, що теоретично дитина знає що йому треба робити. А от вміння застосувати правильну модель поведінки в ризикованій для свого здоров’я ситуації в нього немає, – пояснила проректор з наукової роботи та директор Науково-дослідного інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України Тетяна Бойченко. – В цьому-то й полягає завдання педагога: не тільки вкласти в голову потрібні відомості, а й підготувати учня до подібних ситуацій, щоб він не розгубився в потрібний момент».
«Практика впровадження нових предметів прямо свідчить про те, що позитивного результату можна досягти тільки тоді, коли за справу береться підготовлений, кваліфікований педагог. Результати ж моніторингового дослідження свідчать, що за вісім років впровадження предмета не всі вчителі мали можливість пройти професійну перепідготовку», – констатує начальник відділу моніторингу та оцінки превентивного освіти дітей ІІТЗО Ірина Василашко.
Так, станом на 2010 рік лише близько половини вчителів мали сертифікат про проходження курсової підготовки за методикою викладання предмету «Основи здоров’я». Але навіть такої підготовки явно не достатньо. «Лише молоді вчителі у нас пройшли спеціальну підготовку вузівську, але відсоток молодих кадрів у школах невеликий.
В основному ж перепідготовка з подальшою видачею сертифікатів здійснювалася в рамках діяльності громадської організації «Здоров’я через освіту». Однак таке «натаскування» на тренінгах, хай і дуже хороших, не має нічого спільного з профільною освітою у вищій школі, де формується особистість учителя, та й весь процес навчання має чіткий здоров’язберігаючий характер, – зазначає Тетяна Бойченко.
– У результаті ситуація з рівнем викладання предмета вкрай нерівна. Нерідкі випадки, коли педагоги поняття не мають, що їм робити на уроках «Основ здоров’я», і просто використовують відведений їм час, наприклад, на інші більш їм близькі дисципліни». Цим частково пояснюється досі невисокий статус предмета: тільки в 25% випадків цієї дисципліни відводиться в школі окремий кабінет.
Ще одна проблема – забезпечення якісною навчальною літературою. “Потрібно встановити жорсткий контроль над використовуваними в школах матеріалами. Оцінку всім випущеним підручниками та науково-методичними посібниками повинні давати не фахівці в області ОБЖД (основ безпеки життєдіяльності), як це робиться зараз, а ті, у кого є валеологічна освіта», – вважає Тетяна Бойченко. На її думку, потрібно особливо стежити за поширенням в школах тематичних матеріалів, написаних непрофесіоналами.
«У школи приходять представники різноманітних релігійних організацій і поширюють безкоштовно зошити чи допомоги з заголовками «Основи здоров’я». Це пряма реклама – крім адрес і телефонів, вся у них інформація про здоровий спосіб життя має специфічний релігійний характер, який дитячий розум з легкістю може сприйняти як єдино правильний», – резюмує вона.
Діскавері
ПТУ: школа шкідливих звичок
За даними організації «Здоров’я через освіту», учнів ПТУ, які щодня курять, вживають алкоголь більше одного разу на тиждень, а також наркотики, приблизно в два рази більше, ніж старшокласників та першокурсників.
Серед них на 20 і 10% більше хлопчиків, які почали раннє статеве життя, а у випадку з дівчатками цей розрив ще помітніше – 36% у ПТУ проти 13% в школі і вузі. При цьому на відміну від школи, де, наприклад, факультативним курсом «Школа проти СНІДу» вдалося охопити хоча б 8% учнів 9-11 класів, подібним тренінговим курсом «Захисти себе від ВІЛ» на сьогодні охоплено лише 0,9% учнів ПТУ, пишуть