Автор цього матеріалу має статус помічника народного депутата України.
Відповідно до своїх обов’язків та по завданню депутата Миколи Рудченка 31 серпня разом з депутатом Житомирської облради Валерієм Сосулею від імені земляків – Голови Верховної Ради Володимира Литвина та народного депутата, представника його фракції в парламенті Миколи Рудченка мала намір привітати освітян Коростишівщини з Днем знань на їхньому форумі – конференції педпрацівників.
Начальнику відділу освіти – вручити вітальну адресу, а 11 освітянам району – подяки, фінансове заохочення та, звичайно ж, букети троянд. У залі було маса людей, присутнє керівництво району, преса і екс – керівник РДА, «куратор» Коростишівщини Олександр Никитюк. Список тих, кого мали вітати, узгоджувався, людей було попереджено і всі вони були присутніми в залі, пише сайт Житомир-Онлайн.
У цьому контексті варто зауважити, що такі вітання, подарунки, відзнаки нами практикуються систематично, і впродовж 4 років у районах області їх було вручено більше тисячі. Жодного разу ніхто ні з представників влади, ні громадяни не піддали сумнівам цієї ініціативи, та , власне, обов’язку земляків, які не так мало зробили для цієї області і її мешканців.
Скоріше навпаки – вітання від Литвина чи від Рудченка завжди приємно вражали людей, вони приймали їх з задоволенням, надсилали листи вдячності.
Та, як виявилось, у таких діях Литвина та Рудченка криється небезпека. Вищеназваний «куратор» Коростишівщини Никитюк побачив у цьому щось таке, що може, за його словами, «внести сум’яття в зал», а перед цим керівник Коростишівської райдержадміністрації Надія Котенко висловила своє чи може чуже «рекомендоване» їй категоричне «Ні», сказавши фразу, яка взагалі суперечить здоровому глузду: «А яка в цьому потреба? Тут Ви цього не зробите».
Далі цікавіше, Надія Миколаївна аргументувала відмову тим, що «сценарій конференції суворо виписаний», і його аж ніяк не можна корегувати під когось, а також рекомендувала привітати педагогів після офіційної частини в кафе під час застілля. Одразу перед очима намалювалась вельми неприваблива картинка – я зачитую вітальну адресу від Володимира Литвина злегка захмелілим педагогам, не в образу їм буде сказано …
Можливо, хтось би й міг так зробити, однак ми пішли іншим шляхом. Висловивши ряд аргументів у дуже делікатній толерантній формі Олександру Никитюку щодо тих справ, які робить голова Верховної Ради Володимир Литвин та Микола Рудченко для області, зважаючи на гармонійні стосунки з обласною владою та на здоровий глузд, я все ж таки наполягала на можливості озвучити привітання і вручити листи – вшанування та все інше освітянам…
– Покажіть, що Ви там привезли, – зажадав Никитюк. Коли я піднесла йому те, що «привезли» втретє, бо перед цим вони разом з головою РДА двічі вже все оглянули, передавали з рук у руки, водили пальцями по кожній літері у вітаннях, очевидно «шукаючи помилок». Моєму обуренню не було меж, але конфліктної ситуації, яку очікували розіграти, не вийшло.
Тоді вельмишановний Олександр Андрійович ще раз мене підізвав і притаманним для нього командним тоном виніс вирок: «Я все скажу про Литвина у своєму виступі і сам вручу від нього одну подяку, а все інше ми завтра передамо на школи – так буде краще. Я запитала: «І квіти, куплені сьогодні теж ? – Так, – сказав Никитюк. Я проковтнула і це…
Але яким було моє здивування, коли в стані абсолютної ейфорії від того, що ведучий заходу оговорився і назвав Никитюка народним депутатом, вони разом з стоячим поруч депутатом облради Григорієм Ломаковим ухопились за цю ідею чи, можливо, мрію, і на цьому було побудовано весь їхній діалог та виступ, а ще на тому, що вони всенародно обрані у мажоритарних округах Коростишівщини депутати.
При цьому було замовчено той факт, що всіх своїх достойних опонентів вони позбулися ще на старті специфічними методами. І чомусь не було озвучено досягнення одного з народних обранців, що на підприємстві «Іскор», де Ломаков є гендиректором, з червня місяця не виплачується зарплата чоловікам тих жінок – педагогів, які сиділи в залі…
Наберись читачу, терпіння, це ще не завіса. Як я вже зазначила, у стані «депутатської» ейфорії Никитюк не сказав освітянам зі сцени ні слова вітання не лише від Литвина, а й від Президента та самого губернатора Рижука, чию команду він представляє.
А окремі моменти звітної доповіді начальника відділу освіти та голови РДА викликали щонайменше подив, адже освітян переконували в тому, що вони мають бути вдячними за вчасну виплату зарплати і відпускних. Начебто це не обов’язок, а досягнення влади, віддати вчасно людям зароблене. Я чекала, що в рамках досягнень в роботі адміністрації озвучать тезу, про те, що над головами освітян вчасно сходить і заходить сонце і попрохають їх бути за це вдячними…
Чим закінчилась ця історія? Олександр Андрійович все ж таки не наважився вручити педагогам відзнаки Литвина та Рудченка, а мені дозволив вручити одну подяку, але при цьому нічого не говорити. Прикро й те, що всі, хто сидів у першому ряду, а це й голова райради та його заступник, мер міста Коростишева, заступники голови РДА, не оцінили ситуацію адекватно і не втрутились.
Адже справа була не в мені, не в депутатові облради, який був присутній у залі, а його навіть не назвали, не в Рудченкові і навіть не в Литвинові. Справа лише в одній людині, яка не відчуває землі під ногами, настільки окрилена владою.
Бо, по великому рахунку, це звичайний вчительський громадський форум, на якому може виступити будь – хто і вільно висловитись, не питаючи дозволу ні в голови РДА, ні в кого іншого. Але ми цивілізовані виховані люди, і намагались порозумітись.
Однак, нічого з цього не вийшло. Вийшовши на сцену, я все ж привітала освітян, а коли хотіла вручити вітальну адресу начальнику відділу освіти, він разом із заступником голови РДА, очевидно, по команді, втекли із зали.
Щоб не провакувати конфлікт я положила на сцені купу привезених троянд зі словами : «Зважаючи на суворо виписаний сценарій вашого форуму, я кладу ці квіти до ваших ніг і знайте, шановні педагоги, що крім тих людей, які сидять в першому ряду, є такий Володимир Литвин і Микола Рудченко, які не ллють води у промовах, а роблять гарні справи для освітян.
Власне сказала про все те,про що постійно у присутності Литвина говорить голова ОДА С. Рижук, наводжу цитату із його вчорашнього виступу на відкритті школи у Новограді – Волинському:
– За сприянням нашого земляка, Голови Верховної Ради України Володимира Литвина на Житомирщині будується 83 об’єкти. Це школи, лікарні, дитячі садки, дороги. А якщо область будується – значить, вона живе і розквітає,– наголосив Рижук.
Виходячи з вищевикладеного, роблю висновок, що в пана Никитюка та в керівництва Коростишівщини, очевидно, інша думка і інша позиція. А точніше опозиція – чи то до Литвина, чи до Рижука?
Хочу, щоб ця публікація не сприймалась, як критика влади в цілому, я ставила перед собою мету привертанути увагу обласної влади до того, чого вона сама не бачить, чи вперто не хоче помічати, і що в будь – який момент може її знищити.
А панові Нікітюку хочеться дати пораду: рейтинг – річ гуманна, він не робиться насильницькими методами, це не яблуко, яке впало в багно – підняв, витер і воно знову блищить стиглими боками. Віддайте часточку вашого самолюбства людям у вигляді поваги і гуманізму, адже ненависть повернеться бумерангом.
І все у вас буде добре, може, навіть здійсниться мрія – станете народним депутатом у Коростишівському районі, адже початок зроблено і дехто там Вас таким уже вважає.
Втім, мудреці кажуть, що на дорозі життя хтось залишає за собою справи, а хтось просто йде і збиває ногами пилюку… Не здіймайте навкруги себе так багато пилюки, шановний, бо в ній уже не видно Вас самого.
Алла Шевчук