Федерація Футболу України цього року відзначає своє двадцятиріччя. Відповідно, пройде багато урочистих заходів, присвячених річниці цієї знаменної дати.
Але не це має турбувати житомирян, а те, що наше місто за 20 років Незалежності так і не спромоглося звести у себе пристойної футбольної арени. Ганьба якась для обласного центру з такими футбольними традиціями. Справді, ніби хтось порчу навів…
Ось з такими сумними “стадіонними” справами зустрів Житомир двадцятиріччя Незележності України. Але ж далі так продовжуватися не може, бо це ганьба для усієї області і мовчати про це все більшій кількості причетних до футболу людей вже не сила.
Перший варіант – реконструкція стадіону Полісся. Там треба багато грошей. Місяць тому високопосадовці з обласного управління у справах сім’ї, молоді та спорту запевнили Репортер Житомира, що з жовтня місяця на стадіоні нарешті піде фінансування і розпочнуться ремонтні роботи. Якщо все вдасться, то вже в наступному сезоні є ймовірність виступу житомирської команди у другій лізі чемпіонату України з футболу на оновленому стадіоні.
Чи справді так станеться – побачимо. Не будемо ні оптимістами, ні песимістами. Згадується лише, як через обіцянки подарувати житомирянам до чергового дня міста стадіон в свій час змушені були червоніти губернатори Юрій Забела, Юрій Павленко, та й сам нинішній керівник області Сергій Рижук теж колись щось обіцяв.
Другий варіант – Олександр Коцюбко, голова Житомирської обласної федерації футболу пропонує міській і обласній владі варіант від якого, здавалося б, складно відмовитися.
Він показав Репортерові Житомира готову проектну документацію сучасного стадіону на 4000 місць, будівництво якого ФФУ профінансує повністю за власний кошт. З місцевих бюджетів не піде ні копійки. Треба лише щоб міська рада виділила один гектар землі. Вже й місце підібрали – Островського, 4, на Мальованці. Там розташований сад, закритої рік тому 18-ї школи. Територія пустує.
Ось Коцюбко від імені федерації і звертається до міської ради з проханням виділити цю земельну ділянку під будівництво стадіону. За словами голови ЖООФ, підтвердження намірів, тобто гарантії того, що стадіон, справді, буде збудовано Федерацією Футболу України житомирській міській раді надані. Та жодної відповіді з боку влади міста щодо можливості виділення земельної ділянки до сих під не надійшло.
Олександр Коцюбко, голова ЖООФ: “Оскільки ФФУ робить нам такий подарунок до свого 20-річчя, повністю фінансує і будує стадіон – чому ж відмовлятися від такого шансу. Можливо, влада думає, що це Коцюбко собі щось там хоче і для себе старається. Так під сьогоднішнім зверненням підписуються представники виконавчого комітету ЖООФ, відомі у футболі люди, які представляють усі райони нашої області. Невже Житомиру не потрібен стадіон?
Скільки можна думати про те, що кому дістанеться і хто почепить на себе лаври? Пора вже нарешті подбати про наше підростаюче футбольне покоління, яке через чвари та інтереси різного роду чиновників, втрачає нагоду потрапити у великий футбол.
20-річчя ФФУ пройде. Якщо ми згаємо цей момент, місто і надалі залишитися без стадіону. І всім буде ясно, хто у цьому винний.”
Міському голові Володимирові Дебою ЖООФ в ці дні відправить повторного листа з проханням розглянути питання про виділення земельної ділянки під будівництво футбольного стадіону в Житомирі.
____________________________________________________________________________
Нагадаємо, Коцюбка і його федерацію відмовляється визнавати обласна влада. Управління у справах сім’ї, молоді та спорту, обласне управління освіти, як скаржаться Репортерові Житомира представники ЖООФ, не заключають з федерацією, як громадською організацією, договори про співпрацю. Як результат – страждає футбол.
Пікантність ситуації у тому, що повноваження ЖООФ на чолі з Олександром Коцюбко визнала Федерація футболу України і її керівник Григорій Суркіс. Виходить так, що ФФУ і Суркіс ЖООФ і Коцюбка визнає, а обласна влада – визнавати відмовляється, оскільки співпрацює з іншою обласною федерацією футболу під керівництвом Юрія Опанащука, яку в свою чергу не визнає Федерація Футболу України.