Вчора відбувся один із найгостріших матчів Чемпіонату Житомирської області по футболу. На центральному стадіоні міста помірятись силами вийшли команди «Арсенал» і «Бараші».
Але виявити кращого так і не вдалось: поєдинок закінчився нічиєю (1:1).
Початок гри проходив на рівних нотах: обидві команди грали на швидкостях, створюючи гостроту моментів. Але залишатись на золотій середині гравцям довго не вдалось. Невдовзі «Бараші» трохи впустили свої позиції, що надало «Арсеналу» впевненості. Хоча і така стратегія гри не затрималась. У середині першої половини зустрічі команди підсіли в атаці й перелаштувались на агресивний футбол. Фоли, підкати, падіння – так і закінчився перший тайм.
Якщо ж спочатку зустрічі відчувалась інтрига, то в середині навіть впав інтерес до гри: емоційність футболу різко змінилась на пасивність атак. За перших 45 хвилин гравці не розіграли комбінації вартої уваги, хоча гостроти було вдосталь. Але цей тайм все-таки запам’ятататись зумів. Лише один феєричний момент гравця «Барашів» показав житомирський футбол у найкращих традиціях бразильського. Футболіст намагався закинути шкіряного у ворота ударом через себе в падінні, відомий як «bicicleta». Цей удар пробудив як вболівальників, так і футбол.
Перерва пішла на користь командам, і вже в другому таймі гравці знову активізувались. Першими пробудились гості, які й відкрили рахунок. Сашко Горобець із правого флангу віддав гольову на Вову Борисюка, який і відправив круглого в сітку воріт. Десятий номер занадто сильно радів забитому м’ячу, що йому стало спекотно, і він зняв футболку, за що й отримав гірчичника.
Та не кажи «Гоп», поки не перестрибнеш, адже попереду майже весь другий тайм. Хоч і перевага в рахунку була на користь гостей, проте перевага в грі була в «Арсенала». Підопічні Подраного почали стрімко атакувати , розуміючи, що програвати їм не можна. Тим паче, що в другому таймі прокинувся їхній форвард Олександр Школьний, який почав бігти вперед і навіть відкриватись для пасу. Адже в першій половині зустрічі здавалось, що цей футболіст грає за тактикою одного київського динамівця.
Не розгулюючи довго м’яча, арсеналівці зрівнюють рахунок. Козлюк Юра розписується у воріт суперника. Взагалі цей гол лежить на совісті кіпера «Барашів», який хотів відбити м’яча, зігравши на виході, але промазав. І шкіряний, пролетівши через воротаря, залетів у ворота. Складалось враження, що кіпер йому тільки допоміг.
Під кінець гри майже всі гравці «Барашів» втратили швидкості й відійшли у захист. Неспинним й енергійним залишався один Дмитро Тосич, який, безперечно, був найкращим гравцем цього матчу. Крім цього, ще й універсальним, адже лише цей футболіст встигав грати не тільки на своєму лівому флангу, а й підстрахувати хавів на правому і відігравати в захисті у центрі . Проте цього виявилось недостатньо для перемоги: гості не зуміли подвоїти рахунок, так само й не дозволили забити собі.
«Арсенал» після забитого м’яча виглядав жвавішим і яскравішим на відміну від свого суперника, але їхнє прагнення забити ще один м’яч не віднайшло реалізації у сітці воріт. Було декілька хороших моментів, але браку по грі – більше.
Обидві команди розійшлися миром, хоча цей матч пророкував справжню боротьбу за взяття воріт.
Ірина Сташко
