Руслан Коцюбинський про ціну житомирської свободи

Громадський діяч Руслан Коцюбинський поділився з Репортером Житомира своїм баченням останніх подій у міській раді, а саме – виділенням 600 тисяч гривень на придбання службового автомобіля міському голові Володимирові Дебою.

– Остання сесія Житомирської міської ради має всі шанси потрапити до підручників з політології, як приклад боягузтва та продажності опозиції, каже Коцюбинський. – Дійові особи: Житомирські партійні організації “Фронту Змін”, ВО “Батьківщина” та ВО “Свобода”. Ціна питання: припинити політичні репресії та придбати автомобіль міському голові.

Також ми не повинні упускати той факт, що напередодні, опозиція разом із владою відпочивала в Карпатах, що зрештою викликало праведний гнів серед громади, яку сьогодні з кожним днем грабують підвищенням тарифів, невиплатою заробітних плат.

Що ж насправді відбулось під час славнозвісної сьомої сесії шостого скликання Житомирської міської ради? Опозиція звернулась з вимогою про припинення політичних репресій. На перший погляд все очевидно та вірно. Але ось тут як з мішка вилазить шило.

Вони заявляють: «Сьогодні стало абсолютно очевидним, що влада веде війну з власним народом, який не хоче жити під диктатом новоявлених хазяїв. Нинішня влада є чужою українському народу». І саме в цей час вони в нашу фактично порожню народну кишеню пхають свої руки, щоб дістати 600 тисяч гривень на придбання авто міському голові, який є одним із тих, проти кого вони виступають. Кульмінація наступає під час голосування. Відбувся такий собі бартер: ми – опозиція, вам -авто з кишені громади, а ви нас не репресуйте.

Міський голова Житомира публічно оголошує: «Я вдячний депутатам за розуміння». Народ в черговий раз ганебно обдурили, навіть поглумилися. То за кого вони нас мають? Лідери опозиції в буцегарнях або на допитах. В цей же час в Житомирі тече звичайне комфортне життя для опозиції.

Вони й далі продовжують ходити по фешенебельних ресторанах і кафе розповідаючи нам, що не помітили за що голосували. Дана ситуація ще раз доводить – у нас немає опозиції, є зажерливі чиновники та депутати, які виконують замовлення або здійснюють такий собі бартер та гру в опозицію і є звичайні прості мешканці, якім небайдужа доля власної вулиці, міста, країни.

Таких людей з кожним днем стає все більше й більше. І одного прекрасного дня вони прийдуть до цієї влади, постукають у їх кабінети і тоді доведеться відповідати. Відповідати за знищення історичних та культурних пам’яток, за мовчазну згоду польській експансії нашого міста, за знищення рекреаційних зон…

Сьогодні ті, хто так палко нам розповідає про здобутки і гарні речі про опозицію мають затямити – бути в опозиції – це бути з даною владою, а більшість житомирян на іншому боці.