Казки рано чи пізно перестають бути казками і втілюються в реальність, якщо над ними добряче попрацюють талановиті вчені.
Колись килим-літак вважався справжнім казковим атрибутом, однак після появи повітряних куль, дирижаблів, літаків, вертольотів і ракет про літаючі килимах все якось забули. Про них пам’ятають тільки діти, та студент Ной Джафферіс (Noah Jafferis) з Прінстонського університету.
килим-літак
Застосувавши свою особливу наукову магію, він створив надзвичайно складну структуру з електричних сенсорів і провідних ниток, з яких сплів унікальний матеріал, за своїми властивостями близький до текстильного. Властивості цього матеріалу дозволяють створювати керовані повітряні хвилі, що проходять від одного краю об’єкта до іншого. Якщо належним чином відрегулювати «хвилювання» цього матеріалу, то можна підняти його в повітря і навіть змусити пересуватися по прямій в горизонтальній площині зі швидкістю близько 1 см/с.
У реального килима-літака є одна перевага й один недолік. Перевага полягає в тому, що їм можна керувати, як будь-якою машиною на повітряній подушці, якщо, звичайно, не брати в розрахунок швидкість і те, що він позбавлений механічних деталей, і в конструкції нічому ламатися.
А про недолік ви, можливо, здогадалися і самі: вантажопідйомність килима-літака поки що дуже мала. Для того, щоб підняти людину, розмах «крил», тобто протяжність матеріалу, має становити 50 метрів. Робота над проектом триває, і перспективи його справді дивовижні, пише .