Чудотворний образ Матері Божої «Подольська» – головна прикраса міста

У Житомирі встановилася традиція святкувати шанування ікони Божої Матері «Подольська» 5 вересня (23 серпня за ст. ст.), в день віддання свята Успіння Божої Матері.

Понад 300 років головною прикрасою, гордістю міста Житомира та краю є Свято-Успенська церква. Знають її не тільки православні житомиряни. Але своєю чудотворною іконою відома вона в багатьох куточках нашої Країни та за її межами. У книзі «Девятисотлетие православия на Волыни» (Житомир, 1892 р.) про шанування ікони сказано так: «И не только жители города Житомира и его окрестностей знают и благоговейно почитают чудотворную икону Божией Матери-Подольской, не только известна она на всем пространстве Северо-западного и Юго-западного края, – но об ней знают и ее почитают и во внутренней России и на отдельных окраинах востока и севера Российского… Отовсюду, со всех пределов обширного Русского Царства многие обращаются с просьбами помолится перед чудотворной иконой Божией Матери-Подольской с несомненной надеждой получить от нея милости…»

Свято-Успенська церква є унікальним місцем на території Поліського краю, де збереглася велика кількість історико-культурних та духовних цінностей нашого народу. Збільшує цінність духовно-культурного надбання храму і те, що в ньому збереглись дух і відчуття історії. Стіни церкви могли б нам розповісти багато таємниць історії та життя тисячі людей. Вони мовчать, але кожен з нас, полинувши в молитву, може відчути той спокій, радість та надію, котрими переповнювались ті люди, які перебували в ньому.

Кожен храм має свою найдорожчу святиню. Успенська церква знаходиться під покровом Пресвятої Богородиці, оскільки носить назву на честь Богородичного свята, та головною святинею храму є чудотворний образ Божої Матері «Подольська».
Написана ікона на дошці з темним фоном розмірами в висоту 1м, 6 см., і в ширину 72,2 см. Живопис на ній дуже старий, візантійський, величаво-строгий.

Точних історичних даних про походження Подольської ікони немає. За однією з основних версій чудотворний образ був написаний для іконостасу дерев’яної Успенської церкви міста Житомира, час побудови якої відноситься до 1700 року.

Газета «Волинь» в 90-х роках ХІХ ст. писала про місцеве передання, згідно якого ікона була знайдена на кришці криниці не далеко від Успенської церкви. У 1935 році Свято-Успенський храм був закритий і його будівля стала використовуватись радянською владою, як приміщення для складу. Віруючі зуміли забрати ікону із храму і сховати у тайнику приватного дому сестер Костюшко, де вона і зберігалась до відкриття храму 1941 року.

3 жовтня 1961 року було прийнято рішення про закриття храму і про переобладнання церкви під державний архів.

У час закриття Успенської церкви чудотворний образ кинули в загальну купу ікон для спалення. Але уповноважений по закриттю храму Волков відвернувся і відійшов подалі, голосно кажучи: «Я її не бачив». Монашки, спостерігаючи, що відбувається, забрали святиню. З того часу чудотворний образ зберігався в Спасо-Преображенському кафедральному соборі. На початку 1992 року у відповідь на неодноразові звернення Високопреосвященішого Архієпископа Житомирського і Овруцького Іова (Тивонюка), влада міста, повернула віруючим Свято-Успенський храм. І в швидкому часі 22 вересня 1992 року відбулося святкове перенесення чудотворного образу Подольської ікони Божої Матері з кафедрального собору в церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Таким чином свята ікона повернулась під склепіння рідного храму.

Цікаве одне історичне свідчення, про яке неможливо не згадати. В 1872 році в Житомирі спалахнула епідемія холери.

Житомиряни, віруючи в особливу допомогу і заступництво Божої Матері Подольська, за благословенням Високопреосвященішого архієпископа Волинського і Житомирського Агафангела урочисто, при великій кількості народу, обнесли святиню по всім вулицям міста, після чого епідемія в місті повністю спала. І 28 серпня, 2002 року через 84 роки після заборони, в Житомирі знову відродилася древня традиція – Хресний хід з чудотворною іконою Божої Матері «Подольська», як свідчення духовного відродження міста.

І сьогодні чудотворний образ глибоко шанується в народі, багато хто приходить до нього в хворобах і важких життєвих ситуаціях. І через сердечні молитви з вірою отримує благодатну допомогу зцілюючись від важких недугів.

Протоієрей Ярослав Коверчук, завідуючий канцелярією Житомирської єпархії, клірик Свято-Успенського архієрейського собору міста Житомира