ГРА В КАРТИ – ГРІХ ЧИ РОЗВАГА?
Карти є одним з найбільш відомих і розповсюджених розваг. В карти грають вдома, в транспорті і навіть на комп’ютері. Якщо глянути зі сторони не задумуючись, то на перший погляд – проста безобідна гра, адже можна почути вислови – «ми ж так просто, не на гроші».
Але на превеликий жаль, це говорять ті люди, які стараються знайти лише виправдання своїм вчинкам. Для людини віруючої це – гріх, для людини не віруючої, але вихованої високо морально це – табу, тому що азартна гра. В житті православного християнина не повинно бути таких понять як «так просто», все повинно бути обґрунтовано і зрозуміло.
Карти – це богохульна гра. І не тільки тому, що вона азартна. Ця гра зневажає головні християнські символи. До прикладу, слово «трефи» з ідишу перекладається як «нечисть». Цим словом називають в грі Хрест. «Бубни» означають цвяхи, якими були пробиті пречисті руки і ноги Христа Спасителя. «Піка» – це спис римського воїна Лонгіна сотника, який пробив ребро Іісуса, і після побаченого повірив в Христа як Бога, прийнявши мученицьку смерть. «Черва» нагадує євангельську губку, на якій давали жовч і оцет, коли Господь був спраглий в муках на Хресті.
Слово «козир» похідне від слова, яке взято із Талмуду «кошер» (жертвоприношення). Усвідомлюючи це, потрібно розуміти, в якому жертвоприношенні ті, хто грають в карти беруть участь, коли в пориві страсної гри з розмахом вдаряють картою об стіл кажучи: «Козир!» тим самим виражаючи своє злорадство і перевагу над іншими, які не можуть встояти перед «козирем». Щось подібне переповнювало озлоблені серця тих людей, які розпинали Христа, знущаючись над Ним. Хоча тиждень назад вони ж кричали Спасителю: «Осанна вишніх благословен хто йде в ім’я Господнє».
Карти несуть в собі зло, яке породжує інше зло. Невипадково саме на картах гадають, гра називається «дурнем», і «в дурнях» не розуміючи того, залишаються всі учасники гри. Історія знає багато випадків, коли люди «завдяки» грі в карти програвали своє майно, гроші, цінні речі навіть життя закінчуючи його самогубством.
Ось чому гра в карти – не безобідна розвага, а поклоніння злу.
____________________________________________________________________________
Протоієрей Ярослав Коверчук,
завідуючий канцелярією Житомирської єпархії,
клірик Свято-Успенського архієрейського собору м. Житомира