У Новоград-Волинському районі працівники міліції розшукали 9-річного хлопця, який втік з дому.
9-річний Антон (ім’я змінено) худорлявий хлопчина, який не виглядає на свій вік. Розповідаючи про життя-буття, невесело розмірковує: “Ми живемо з мамою і двома сестричками, а тато у місті. Я інколи до нього ходжу, а мама сердиться”.
Батьки хлопця, справді, не проживають разом і він час від часу буває у батька. Тиждень тому пішов з дому, забувши попередити когось з домашніх про свої наміри. Він пішки дістався райцентру (відстань до 5 км), де мешкає батько. Це був уже другий за місяць такий самостійний похід хлопця.
Однак одного з вечорів наприкінці листопада події розгорталися по-іншому. Мати Антона повернулася з роботи і, за її словами, відправила хлопця у магазин купити мінеральну воду, давши при цьому 28 гривень.
Сам же парубчина каже, що ненька послала його за горілкою. Вийшовши на вулицю, він вирішив, що краще піде до друга. Там же і залишився ночувати. У цей час в його оселі були гості і лише після їх уходу, мати помітила, що син так і не повернувся. Відтак, побігла по селу його розшукувати, однак ніхто з людей не бачив малого.
Уже далеко за північ жінка зателефонувала до міліції.
Як розповів начальник Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області Віктор Прилипко, по тривозі був піднятий особовий склад міськвідділу.
Одночасно декілька розшукових груп працювали над встановленням і обставин події, і місця можливого перебування хлопця. Він вийшов пізнього вечора з дому і зник. Його не було у батька, як сподівалася мати, його не бачили і в магазині. Тобто дитина пропала десь на півдорозі. Неподалік швидкісна траса і темної пори могло трапитись будь-що. А непроста сімейна ситуація лише додавала тривоги за долю хлопчини.
Уранці наступного дня працівники міліції таки знайшли Антона, він, нагостювавшись у товариша, за його словами, і сам збирався додому. Втім, у будь-якому разі працівники кримінальної міліції у справах дітей Новоград-Волинського МВ поспілкувались того ранку не лише з ним та його родиною, а, певно, з усім селом, розшукуючи хлопця.
Жінка, в чиїй оселі Антон заночував, зізналася, що його мати прибігала уночі до них, і питала про сина, але, оскільки той уже спав, а ненька була досить войовниче налаштована, вона, злякавшись за малого, не стала нічого говорити.
Нині хлопчина повернувся додому, а от наскільки затишно йому там і куди буде його наступна мандрівка залежить, у першу чергу, від батьків.
Алла Ващенко, ВЗГ УМВС України в Житомирській області