Нинішня посушлива осінь стривожила аграріїв: думки експертів

Як утримати бізнес, якщо боротьба за майбутній врожай ускладнилася ще на старті?!

Багатьом господарствам навесні доведеться пересівати озимі, а це призведе до додаткових витрат і в кінцевому рахунку – до втрати прибутку.

Спеціалісти стверджують: погодні катаклізми побороти складно, зате можна мінімізувати їхні негативні наслідки. У країнах з розвиненим аграрним виробництвом серйозною підтримкою у складних ситуаціях називають агрострахування, інформує Репортер Житомира Національний прес-клуб «Українська перспектива».

Як цей досвід ефективно використати в українських умовах? Цієї теми ми торкнулися в інтерв’ю з експертом з питань агрострахування Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFС, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» Романом Шинкаренком.

– Наскільки сприятливою для страховиків виявилася нинішня осінь?

– На жаль, ситуація складна, посіви озимих культур перебувають не в дуже хорошому стані. У багатьох областях насіння просто не зійшло. Я оглядав поля у 8 областях і бачив буквально одиничні ниви з хорошими сходами. Особливо погана ситуація склалася з озимим ріпаком.

Тому страховикам цього року буде важко працювати. В принципі, можна вийти на торішні обсяги, тобто, застрахувати 200-300 тис. гектарів. Але страховикам доведеться дуже ретельно підходити до огляду посівів. І можна очікувати, що відмов у страхуванні буде чимало.

– Чи можна цифрами проілюструвати нинішню ситуацію з посівами?

– За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, зійшло приблизно 65% посівів, із яких лише 20-30% перебувають у хорошому та задовільному стані. Можна спрогнозувати, що якщо зійшли посіви на 5 млн. гектарів із 9 млн., які декларує міністерство, то в хорошому стані може бути 2-3 млн. гектарів.

– Як у регіональному аспекті виглядає картина з озимими посівами?

– Я говоритиму про те, що ми реально бачили в жовтні-листопаді. У Вінницькій області небагато хороших полів. Не може похвалитися своїми хорошими посівами Київська область. Якщо порівнювати з попередніми роками, то набагато менше зелених полів з озимими культурами спостерігається і в Черкаській області. І дуже нехороша ситуація склалася в Кіровоградській області, принаймні, в її західній частині. Не краще виглядають справи у Миколаївській та Дніпропетровській областях.

– Ясна річ, що страховики серйозно вирішуватимуть, чи страхувати ті або інші поля. А чи захочуть аграрії страхувати свої посіви? Чи, як і раніше, берегтимуть кожну копійчину?

– На це питання можуть відповісти лише аграрії. І все ж передбачити їх відповідь неважко. Сьогодні з регіонів надходить невтішна інформація. Згідно з нею, багато сільгосппідприємств досі не можуть продати своє зерно. Відповідно, вже зараз у них виникли проблеми з грошима.

За нашими даними, для того, щоб добре застрахувати посіви, треба заплатити від 70 до 150 гривень за гектар. Для аграріїв, які сьогодні опинилися у скрутному фінансовому становищі, – це суттєве фінансове навантаження. І все-таки я рекомендував би їм не бути скупими, а думати про перспективу. Її може зберегти агрострахування.

Сьогодні можна отримати досить повну інформацію про страховиків і зробити вірний вибір. Радує і те, що страхові компанії в останні три роки почали краще надавати свої послуги. Вони почали більше виплачувати грошей в якості відшкодування. Наприклад, за минулою зимою вони виплатили аграріям порядку 19 млн. гривень.

Позитивним є і той факт, що страховики почали швидко виплачувати відшкодування. У деяких випадках аграрії отримали його через 40-45 днів після огляду ушкоджених полів.

– Ви сказали, що аграріям цього року особливо бракує грошей і це може позначитися на рівні агрострахування. Але ж цього року було зібрано рекордний врожай зернових.

– Україна не зовсім правильно поставилася до маркетингової політики на державному рівні. Зокрема, було запроваджене експортне мито на зерно. І, на жаль, ми пропустили маркетингове вікно, коли можна було ефективно та швидко продати хороший врожай, який зібрали цього року. На жаль, нас випередили Росія, Румунія, Болгарія, інші зерновиробники Чорноморського регіону. Відповідно, це теж дуже сильно вплине на фінансовий стан сільгосппідприємств.

Досі багато полів з кукурудзою залишаються неприбраними. Наскільки я розумію, аграрії не знають, кому її продати. Елеваторні потужності завантажені зерном пшениці, ячменю і, відповідно, кукурудзу навіть нема куди засипати.

– Наскільки активно українські аграрії користуються агрострахуванням?

– За нашими даними, страхується всього близько 5% посівів. Це дуже мало. В країнах з розвиненим аграрним сектором зовсім інша ситуація. Наприклад, у Канаді страхується приблизно 75-80% посівних площ, а за деякими культурами цей показник доходить до 100%. Зокрема, це стосується високовартісних культур, садів, виноградників.

Роман Шинкаренко: “Висока культура агрострахування характерна і для США. У цій країні теж працює дуже потужна програма агрострахування, діє багато і, що дуже важливо – різних страхових продуктів. Для американських фермерів агрострахування стало невід’ємною частиною їхнього бізнесу.”

Подібну ситуацію спостерігаємо і в Іспанії. Ця країна запропонувала одну з найкращих систем агрострахування в світі. В Іспанії теж приблизно 80% польових культур страхується.

Але слід відзначити, що в Іспанії діє ефективна система державної допомоги. Якщо сільгоспвиробник не застрахований, один раз йому можуть компенсувати збитки. Причому, виплачуються не дуже значні суми. Але вдруге подібне вже не повториться. Таких фермерів заносять до спеціального реєстру і у випадку, якщо вони знову не страхувалися, але потерпіли через ті чи інші погодні події, очікувати допомоги від держави вже не можуть.

Приблизно таку ж систему ми спостерігаємо і в Канаді. Там діє кілька програм. Серед них – програма агрострахування, програма підтримки доходів, програма стабілізації фінансових статків фермерів. Але основний акцент робиться саме на агрострахування. Якщо фермер ним нехтує, то можливості взяти участь в інших програмах у нього не залишається.

– Говорячи про агрострахування, ви часто згадуєте про канадський досвід. Чому саме Канада?

– Справа в тім, що в Канаді приблизно такі ж кліматичні умови, як і в Україні, такі ж ґрунти, доволі великі поля за площами. І такий же набір культур, що вирощуються, – ріпак, ячмінь, пшениця, жито, соняшник, кукурудза. Повірте, канадський досвід гідний того, щоб його вивчити найретельнішим чином. Він допоможе зрозуміти, як держава може підтримати систему агровиробництва і підвищити ефективність агрострахування.

– Чи запозичує Україна канадський досвід, враховуючи, що ваш Проект вже не перший рік працює в нашій країні?

– Ми розробили кілька страхових продуктів. Продуктів дійсно унікальних. Вони не мають аналогів в СНД. Всі вони розроблялися з урахуванням страхової практики США та Канади.

Наш Проект тісно співпрацює з канадськими страховиками. Вони часто бувають в Україні, із задоволенням діляться своїм досвідом. Неодноразово українські фахівці літали до Канади. Вони мали чудову нагоду побачити, як місцеві фермери взаємодіють зі страховиками. І все це стало можливим завдяки нашому Проекту.

– Ваш прогноз: як складатиметься ситуація на вітчизняному агростраховому ринку наступного року і у більш віддаленій перспективі?

– Я вважаю, що найближчий сезон буде доволі важким як для аграріїв, так і для страховиків. Ми вже говорили про це. Нема передумов для вибухового розвитку агрострахування в Україні і в більш віддаленій перспективі. Для того, щоб програма нормально запрацювала, потрібно, як мінімум, 5-8 років. У Канаді програма агрострахування існує вже 60 років, в Іспанії – 30.

Якщо ми хочемо отримати на виході хороший результат, необхідна державна підтримка. Сьогодні програми агрострахування за підтримки держави успішно розвиваються в Польщі, Туреччині, Індії, Молдові. І ще дуже важливо, щоб держава ухвалила довгострокову програму підтримки агрострахування – мінімум років на десять. Планування бюджету агрострахування на рік – це безвідповідально і безперспективно.

Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Головне, щоб фермер міг дозволити собі придбати страховий продукт!

Думки експертів:

Олександр ПОЛІНЕЦЬ, головний спеціаліст Відділу стандартів оцінки ризиків і пруденційного нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України:

– Успіх системи агрострахування в Канаді значною мірою полягає у тому, що вона має вагому державну підтримку. Всі витрати по адмініструванню в цих компаніях відбуваються не за рахунок фермерів, а все покривається урядами провінцій. Це здешевлює вартість страхування.

Крім того, якщо фермер платить лише частину страхової премії, а іншу частину субсидує держава, то суттєво збільшуються шанси, що він скористається цією страховою програмою. Уряд вважає, що головним має бути те, щоб фермер міг дозволити собі придбати страховий продукт. Це політичне рішення держави.

Крім того, фермер впевнений, що програма жодним чином не буде змінена під час її дії. До всіх застосовуються однакові підходи та однакові правила. На загальнодержавному рівні приймається законодавство, яке однакове для всіх провінцій, діє однаковий стандарт актуарних розрахунків.

____________________________________________________________________________

Олександр ПРИЩЕПА, начальник Департаменту страхування ризиків аграрного виробництва страхового брокера «Дедал»:

– На ринку агрострахування важливу роль відіграє брокер. Це важливий посередник у відносинах між страховиками та виробниками сільгосппродукції. Він урівноважує інтереси і мінімізує можливі конфлікти. Про їх успішну діяльність можна судити за досвідом Канади. З ним ми познайомилися, коли у вересні нинішнього року відвідали цю країну завдяки підтримці Проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні».

У системі агрострахування Канади не виникає питань недовіри. Тому що це просто невигідно обом сторонам. Фермеру невигідно подавати неправдиву інформацію, чи йдеться про статистику чи про стан посівів. Бо ж якщо його викриють у якомусь шахрайстві, то виключать із державних програм – з усіх і одночасно.

До того ж його можуть виключити і з Асоціації фермерів. А це вже втрата ринків збуту, можна сказати – втрата бізнесу.

Якщо ж на шахрайстві впіймають страховика, він може позбутися ліцензії на діяльність. І ця система діє чітко.

Український брокер, вирішуючи конфліктні ситуації на ринку агрострахування, користується власними важелями. Тобто, найчастіше просто покладається на переговори та взаємовідносини, які існують із страховиками. На законодавчому рівні роль держави у нас відображена дуже слабко. В Канаді все чітко прописано та формалізовано. ]

Думаю, нам також варто було б запозичити цей досвід і посилити роль держави в регуляції тих чи інших проблемних моментів, які часто виникають у нашому реальному житті і сильно гальмують розвиток вітчизняного агрострахового ринку.