Чим ближче Україна наближається до повноцінного ринку землі, тим більше точиться дискусій навколо цього питання. Наведемо декілька тез, що найбільш хвилюють громадян.
«Держава не дозволить іноземцям ні в якому разі купувати сільськогосподарські землі. Земля належала і належатиме виключно українському народу», – повідомляє головне управління Держкомзему.
Згідно із законопроектом «Про ринок земель» землі сільгосппризначення зможуть купувати виключно громадяни України, місцеві ради і держава. Іноземцям не дозволяється купувати землю і володіти нею. Сьогодні є рідкісні випадки, коли іноземці мають у власності паї – це відбулося в результаті отримання спадщини дітьми, котрі змінили громадянство. У такому випадку вони зобов’язані протягом року провести відчуження цієї землі. З метою не допущення на ринок іноземців землю не дозволяється купувати і юридичним особам.
Олігархи та інші багатії не зможуть масово скуповувати сільгоспземлі, в тому числі і на підставних осіб.
Законопроект жорстко регламентує можливості потенційного покупця: граничний можливий максимум землі «в одні руки» не більше 100 га; надання податкової декларації для підтвердження прозорості доходів при купівлі землі; антимонопольна перевірка покупця на зв’язки зацікавлених осіб, родинні та підконтрольні зв’язки.
Подарувати земельну ділянку можна тільки найближчим родичам. Знову ж таки, якщо в однієї людини у власності виявляється понад 100 га (успадкувала, отримала у подарунок), вона зобов’язана протягом року здійснити відчуження зайвих гектарів.
Спекулювати сільгоспземлею немає сенсу, оскільки вводиться державне мито на перепродаж. Наприклад, у перший рік буде це 100 відсотків від нормативної грошової оцінки землі – в середньому 20 тисяч гривень з одного гектара, тобто в кілька разів вище, ніж передбачувана ціна первинного продажу.
Реформа спрямована на відродження села і переорієнтацію земельних відносин від великого агробізнесу до домінування і розвитку фермерства, малого та середнього бізнесу в селі, інформує прес-служба Головного управління Держкомзему у Житомирській області.
Реформа спрямована на делатифундизацію і в найближчі роки великі агрохолдинги мають значно економити. Це одна з причин, чому юрособам заборонили не тільки купувати, а й взагалі володіти землями сільгосппризначення. Фермерів, як юридичних осіб також виключили з переліку покупців, але сам фермер як фізична особа – громадянин України так само зможе купити землю.
Фермери і дрібні товаровиробники, на яких і тримається село, просто не можуть конкурувати з великими агро холдингами. Для вирівнювання конкурентного середовища вводиться обмеження на оренду – не більше 6 тис. га в одному районі і не більше 5 відсотків земель однієї області з урахуванням пов’язаних між собою осіб (тобто один агрохолдинг не може роздробитися на декілька більш дрібних і продовжувати і далі орендувати сотні тисяч гектарів).
Державний земельний банк підтримає малий і середній бізнес дешевими кредитами під заставу землі, а вони, у свою чергу, забезпечать село новими робочими місцями.
Законопроектом «Про ринок земель» передбачається внести зміни до закону про реєстрацію фізичних і юридичних осіб та зобов’язати їх перереєструватися за місцем знаходження земельного масиву. А також прийняти закон, що зобов’язує орендарів відраховувати 1 відсоток від нормативної грошової оцінки землі до бюджетів сільських рад для соціально-економічного розвитку, а це – сотні тисяч гривень щорічно.
Світ фактично немає випадків абсолютно вільного ринку землі, тому держава вводить низку найжорсткіших обмежень, щоб запобігти обезземелення селян, скупку землі, спекуляцію та інші зловживання. У результаті землю купуватимуть тільки ті, хто дійсно планує на ній працювати, а у землі нарешті з’явиться ефективний господар.