День води у Житомирі: чи доречно апелювати до сумління тих, у кого немає совісті?

Яку воду ми п’ємо? З крану мало хто наважується. Ясно, що водогінні мережі Житомира ржаві і гнилі а на стінках труб – декількасантиметровий шар слизу.

Ясно, що й вода у річках не чиста. Останній випадок – у Коростені у річці Уж вимерла риба. Напасть прийшла з місцевого меблевого заводу МДФ. Загибель карасів та коропів спричинили шкідливі викиди, які підприємство зливало у річку. Це довели екологи. Це ж які нечистоти і у якій кількості треба було викидати у воду, щоб спричинити таку біду? У цій же воді люди купатимуться влітку, врешті-решт. Є у бізнесменів і влади совість і мізки? Очевидно, що немає.

До речі, після оприлюднення цієї інформації прокуратурою та розголосу в центральних ЗМІ екологічна інспекція вирішила покарати винних і завод закрити. Як думаєте, закрили? Завод працює.

Хто ж закриє через якийсь екологічний скандал підприємство, яке виробляє продукції на мільйони гривень, формує місцевий бюджет, виступає меценатом, дає робочі місця сотням людей? Ніби все й зтихло, штрафи у кращому випадку накладені, але ж хто поверне природі втрачений ресурс?

Справа у тому, що цей випадок – верхівка айсбергу, те, що стало об’єктом уваги контролюючих органів, бо мертва риба заповнила береги і робити вигляд що нічого не відбувається – собі ж гірше. А скільки підприємств і понині тишком-нижком зливають невеликими дозами гидоту у наші річки, струмки, озера? І хто про це знає? І яку воду ми п’ємо, і яку рибу їмо, і у якій воді купаємось влітку?

22 березня – всесвітній день Води. Про те, якою необхідною для нас, живих організмів, є чиста вода, знаємо ми всі. А як зберігаємо її чистоту на практиці – теж знаємо. Результат – на Житомирщині залишилося дуже мало джерел з незабрудненою водою. Забруднюють не лише підприємства, які мають гроші, щоб відкупитися від своїх екологічних злодіянь, а жителі приватних садиб, які загаджують грунтові води продуктами своєї життєдіяльності.

В Житомирі є джерела на Максютова, біля Монументу Слави, але й там, кажуть підвищений рівень нітратів. А ще кажуть, що краще вже пити цю воду, ніж ту, що з крану. А ще житомиряни, які мають машини, їздять по воду з “баклашками” у Левків, або ще далі – під Туровець. Там є чисте джерело. За водою там черги. Отака ціна грошам, які заробляють, експлуатуючи природу і людей (платячи, або ще гірше – затримуючи мінімальну зарплату) сильні світу цього.

Громада якимось чином намагається вплинути на ситуацію. Але чи зможуть подолати грошову вигоду втілені на папері заклики малих дітей не псувати природу, не забруднювати воду?

Цієї суботи в Житомирі провели нагородження конкурсу “Земля, вода і їжа”. Дизайн-студія “Лідер-Консалт” та компанія ТОВ “Українські Джерела-Житомир” оголосили конкурс малюнку. 133 учасника до нього долучилися. Діти, підлітки та дорослі малювали картини в яких звучав заклик – не забруднювати воду, адже вода – це наше життя. Деякі з картин – вражали своєю емоційністю. Дітям складно збагнути, чому дорослі зливають у річки нечистоти, чому забруднюють землю, на якій живуть їхні ж діти.