Як дурять на Житомирщині роботодавці найманих працівників і яким чином цьому протидіяти

Робочих місць на Житомирщині вистачає. Про це нещодавно заявив у Житомирі профспілковий лідер.

При бажанні отримати роботу можна. Питання у тому, чи легальною буде ця праця і чи матиме працівник можливість захистити свої соціальні та трудові права?

Бачимо, що рівень життя в Україні падає. Люди втрачають роботу і щоб прокормити свої сім’ї ладні йти на умови, які є дискримінаційними по відношенню до їхніх трудових прав. Роботодавець за таких обставин перебуває у вигідній позиції: приймає людину на роботу без оформлення, видає зарплату в конверті, цим самим економить на соціальних відрахуваннях. Нелегально, або напівлегально працює значна частина житомирян.

Часто працівники віддають свої трудові книжки роботодавцю, який обіцяє їх працевлаштувати. Проходить у кращому випадку декілька місяців і людина дізнається, що вона працювала “на чесному слові”. Ніхто її так і не оформив. Роботодавець може взагалі “відморозитися”, заявивши, що у нього така людина ніколи не працювала.

Часто працедавець “годує обіцянками”, обіцяючи працевлаштувати згодом. Втрачається робочий стаж, відсутні соціальні відрахування. Людина ніби й приносить державі користь своєю працею, але у той же час вона фактично безправна. Роботодавець візьме іншого, якщо не хочеш кормити сім’ю без офіційного працевлаштування. І спробуй знайди вихід…

Репортер Житомира зацікавився темою порушень трудового законодавства на Житомирщині. Нам вдалося дізнатись, що порушення умов оплати праці – проблема глобальна.

Наведемо цифри:

У січні 2012 року територіальною інспекцією з питань праці перевірено 142 підприємства області (тут і державні і приватні структури). Уявляєте, на кожному з них виявлено порушення у сфері забезпечення трудової діяльності! 28 підприємств мали заборгованість з виплати заробітної плати на спільну суму – 6,8 мільйона гривень.

Інспекція фіксує багато інших порушень, на які йдуть роботодавці: звільняють без відповідного попередження, вчасно не виплачують розрахунок звільненим працівникам, примушують робітників замість чинних трудових договорів підписувати так звані цивільно-правові угоди (які є нічим іншим як методом звільнення роботодавця від будь-якої відповідальності за життя і здоров’я найманого працівника) беруть людей на так званий випробувальний термін, а згодом з формулюванням “ви нам не підходите” виганяють на вулицю, видають зарплату у конвертах і так далі.

Лише за січень 2012-го року державною інспекцією з питань праці в Житомирській області на роботодавців складено та передано до судів 94 протоколи про адмінправопорушення, на три посадові особи накладено штрафні санкції за невиконання законних вимог державного інспектора праці. 10 матеріалів передано в прокуратуру з ознаками злочину. Розглянуто 71 звенення від громадян, які вважають, що їхні трудові права порушено.

____________________________________________________________________________

Наскільки результативними можуть бути ці звернення Репортер Житомира запитав у начальника територіальної інспекції з питань праці в Житомирській області Світлани Возної.

Світлана Возна: “Для того, щоб людина могла захисти свої права, вона повинна бути офіційно працевлаштованою. Зараз набула поширення практика, коли людей працевлаштовують не належним чином (трудова крижка, наказ, особова картка, особова справа і т.д.).

Якщо ви йдете влаштовуєтесь на роботу до фізічної особи підприємця, маєте підписати трудовий договір, який укладається між працівником і ФОП. Цей договір у триденний термін має бути зареєстрований у місцевому центрі зайнятості.

Якщо ж ваш роботодавець – юридична особа, вимагайте укладання трудового договору у письмовій формі, який підтверджується наказом про зарахування на відповідну посаду. І в жодному разі не погоджуйтесь на такі форми працевлаштування як «трудова угода», «договір підряду», «договір на виконання певних робіт».

Складаючи так звані «договори підряду», роботодавці практично у кожному договорі підряду вносять пункти, які носять ознаки складових елементів трудового договору. Так, дотримання працівником інструкції з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки є також одним з елементів трудового договору, оскільки по договору підряду працівник виконує роботу на свій ризик. Також, по договору підряду за виконану роботу передбачена винагорода, а не оплата робіт. Тому, такі трудові відносини мають ознаки трудових.

На практиці, в багатьох випадках, підприємства або фізичні особи – суб’єкти господарської діяльності, в кращому випадку укладають договори підряду (замість трудового договору) з працівниками.

Якщо людина працювала за договором підряду, або зовсім без оформлення трудових відносин, тобто, практично нелегально, то таким чином, підприємства або фізичні особи -суб’єкти господарської діяльності ухиляються від сплати податків, створення безпечних умов праці та не сплачують внески на державне соціальне страхування.

В даний момент, нагадуємо роботодавцям, що порушення посадовими особами підприємств, фізичними особами, які використовують найману працю, вимог законодавства про працю тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачену ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Кожен, хто погоджується працювати без укладання законних трудових умов має усвідомлювати, що він автоматично погіршує, або повністю унеможливлює реалізацію конституційного права працівника на охорону його життя і здоров’я у процесі трудової діяльності та соціальний захист офіційно оформленому на роботу працівникові, який гарантується державою.

Якщо він отримає травму, або погіршить стан здоров’я, виконуючи шкідливі роботи роботодавець повністю звільняє себе від відповідальності за життя і здоров’я цього працівника. Більше того, працюючому офіційно буде неможливо довести факт порушення своїх прав під час звернень в інспекцію праці, або суд.

Чому так сталося, що житомиряни роками працюють нелегально і їх так часто дурять роботодавці? Світлана Возна каже, що проблема у тому, що ті, хто працевлаштовується, самі погоджуються на такі умови. Якби безкоштовно не працювали, працедавцям нічого б не залишалося як влаштовувати людей легально.

Повідомити про те, що вас звільняють з роботи працедавець повинен не пізніше ніж за 2 місяці до дня звільнення. Останній день роботи – останній срок для роботодавця виплатити вам заробітню платню.

Якщо роботодавець не виконує передбачених законом зобов’язань і не виплачує звільненій людині зарплату, колишній працівник має право звернутися до територіальної інспекції з питань праці, або безпосередньо до суду.

– Розгляд, перевірка та реагування на звернення громадян інспекцією з праці проходять у місячний термін. Безкоштовно. Тому, якщо ваші трудові права порушено, держава стає на ваш захист, – каже Світлана Возна.

В разі виявлення порушень державні інспектори виносять припис щодо їх усунення. Винні посадові особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, а у разі підтвердження грубих порушень законодавства, матеріали направляються в прокуратуру.

____________________________________________________________________________

На сьогоднішній день в Україні найнижчий в Європі рівень штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, що не спонукає керівників підприємств до неухильного дотримання вимог законодавства.

За допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин на українського роботодавця накладається штраф в розмірі від 510 до 1700 грн. (в Росії штрафні санкції еквівалентні розміру від 270 до 13 600 грн., у Польщі санкції еквівалентні 2700-8200 грн.).

Проектом Закону України «Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб – підприємців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці» передбачено накладання штрафних санкцій в розмірах:

– 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожного неоформленого працівника – в разі ухилення від оформлення трудових відносин та фактичного допуску працівника до роботи та виплати винагороди за працю без нарахування та сплати податків;

– 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожного виявленого працівника, відносно якого скоєно порушення – за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, виплати їх не в повному обсязі;

– 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за кожного виявленого працівника відносно якого скоєно порушення – за нарахування та виплату заробітної плати у розмірі, нижчому від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Отож, відповідальність роботодавців в Україні зросте і битиме за приховану експлуатацію людської праці, передусім, копійкою!

Сергій Фещенко