Навколо того, як інтернет змінює людський мозок, існує маса фобій і стереотипів – від прогнозу загального отупіння до ейфорії з приводу неймовірних здібностей, які пробуджуються від просиджування штанів перед блакитним екраном.
Тим часом години за комп’ютером дійсно позначаються не тільки на звичках їсти, пити і рухатися, але і на те, як ми думаємо, переживаємо і запам’ятовуємо.
1. Смисловий салат
Інтернет робить інформацію доступною, і ми споживаємо її на бігу і похапцем. Ми читаємо на ходу, за обідом і замість роботи. Ми користуємося інтернетом уривками, від чого матеріали в інтернеті стають все коротшими, залучаючи нас в замкнене коло. Думка, виражена більш ніж в п’яти рядках, здається нам незвично довгою. Ми вже не взмозі концентруватися, нам все складніше прочитати книгу, оскільки їй доводиться конкурувати з обривками новин, текстів, картинок, відео, які інтернет залишив у вашому мозку.
2. «Цезар» в твіттері
Найнеприємніше не в тому, що ми читаємо, а в тому, коли ми це робимо. Оскільки новину в твіттері або статус на фейсбуці можна прочитати за кілька секунд, ми займаємося цим не в спеціально відведений час, а паралельно з іншими справами. Це називається multitasking. Проблема в тому, що наш мозок не пристосований для мультитаскінга і спроби одночасно працювати і спілкуватися з друзями в мережі приречені на провал.
Намагаючись робити кілька речей одночасно, ми робимо кожну з них гірше і повільніше, ніж могли б.
3. Інформація як наркотик
Інтернет дає велику можливість вибору, ніж книги чи телебачення. Нам легше знайти розвагу до душі, до того ж розвага ця, швидше за все, виявиться розфасована дрібними порціями, кожну з яких можна спожити мимохідь, паралельно з іншими справами. Це схоже на те, як любитель поїсти відрізує від торта маленькі шматочки, щоб не ятрити свою совість, поки нарешті весь торт не зникне. Частково тому в деяких людей виникає непереборна пристрасть до інтернету.
4. Аутичне спілкування
У міру того як інтернет все сильніше протікає в наше життя, ми спілкуємося все більше. Інтернет дав можливість спілкування інвалідам, вимушено замкненим у своїх будинках; аутистам, які віддають перевагу текстові ніж живій розмові; одинакам, що виїхали в далекі країни. Спілкуватися в інтернеті легше і простіше: необов’язково відповідати відразу (втім, можна і зовсім не відповідати); легше заховати емоції; легше уникнути незручних ситуацій. Віртуальне спілкування накладає все більший відбиток на наше життя в «офлайн».
5. Прозорі стіни
Інтернет змінює ставлення до таємниці особистого життя: інформацію про нас стає все легше знайти онлайн. Нас легше шантажувати (наприклад, після необдуманого запису в Facebook), очорнити (шляхом розповсюдження брехливої ??інформації), до нас легше увійти в довіру (імітуючи іншого). Інтернет робить людей вразливими – і чим важливіше для кожного з нас онлайн-спілкування, тим болючіше нам буде, якщо в цій частині життя щось піде не так.
6. Запасна пам’ять
Google і «Вікіпедія» роблять можливості пізнання світу майже необмеженими, але в той же час усвідомлення того, що інформація завжди доступна онлайн, впливає на те, як ми вчимося і як запам’ятовуємо. Як усний рахунок втратив актуальність з винаходом калькулятора, так тепер на наших очах стає все менш актуальним знання фактів. Навіщо запам’ятовувати, якщо завжди можна знайти?
7. Домашній психотерапевт
Ще важливіше спілкування в інтернеті – ілюзія спілкування. Оновлення статусу в фейсбуці або відправка твітів дають нам ілюзію слухача, відчуття того, що ми комусь цікаві. Відшукати друга дитинства радісно і цікаво, однак справжня сила соціальних сайтів в тому, що вони дають людині ілюзію пов’язаності з іншими людьми. У більшості випадків, втім, це хороший, позитивний ефект: довге резюме в Linkedin нічим нам не шкодить і при цьому підвищує зарозумілість.
За матеріалами: