Комусь може здатися безглуздим заняттям, фотографувати хмари. Стільки багато справ на землі, що нема коли й голови до гори підняти. Треба, треба, треба…
Ясно, що треба. Ніхто й суперечить. У кожного свої цілі й завдання. Об’єднує більшість людських сподівань – боротьба за хліб насущний. Нелегко він дається.
Складно побачити щось правді нове, того, чого раніше не було. Що було, те і буде, що робилося, те й буде робитися і нема нічого нового під сонцем, писав біблейський Еклезіаст. Змінюється тільки форма. Якщо 100 років тому люди їздили на конях, то зараз на машинах. І нічого не змінилося. Якими люди за суттю були тоді, такими вони залишилися й зараз. Всі люди різні, кожен на своєму рівні розвитку. Хтось стає на один з варіантів “шляхів” (їх багато, для кожного – підходящий), хтось просто живе. Небо вічне.
Житомирщина
Малинський район
Небо над “Варшавкою”
Увесь день збирався дощ
