Природа просто не встигає пристосуватись до кліматичних змін.
Глобальні повені і посухи, локальні смерчі, коли в одному місті одночасно кілька пір року, – чимало українців пов’язують це з наближенням кінця світу. Учені не такі фаталісти, вони виходять не з майбутнього, а з минулого, і роблять метеопрогнози на основі… літописів, йдеться у сюжеті.
Сонцезахисні окуляри і парасолька – обов’язкові аксесуари ще як мінімум тиждень. Метеорологи прогнозують, що сонце і грозові дощі зі шквалами в один день ближчим часом Україні гарантовані. Що далі – оповите туманом.
“Літні процеси, особливо якогось там характеру, вони складно піддаються прогнозуванню. Можна говорити про загальний характер погоди, але в конкретному місті явища можуть перевищувати очікувані значення, – каже директор “Укргідрометцентру” Микола Кульбіда.
Геофізики міркують масштабніше. Вони дослідили старовинні літописи і виявили, що найбільше катаклізмів відбувається у періоди потеплінь і похолодань.
Останнє потепління, так званий малий природний оптимум, зафіксований на планеті у 10-12 століттях, малий льодовиковий період – у 15-17 сторіччях.
“Зараз, по логіці, у нас глобальне потепління, після малого льодовикового періоду ми знову входимо в малий кліматичний оптимум, природній, але він ускладнений ще й глобальним потеплінням, спровокованим антропогенною діяльністю. Тому процеси ідуть більш стрімкі”, – каже провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН Світлана Бойченко.
Те, що раніше змінювалося століттями, тепер відбувається за кілька десятиліть, і природа просто не встигає пристосуватись. Єдина втіха для українців – смерчі таких масштабів, як, скажімо в Америках чи Азії Україні не загрожують. Найуразливіші в нас приморські та гірські регіони. Останні – через значні перепади рельєфу, у яких і закручуються вихори. Між іншим, саме цим обумовлені й локальні смерчі, які останніми днями налякали киян.
“Можуть бути так побудовані висотні будинки. Повітря завихрюється і може при певних погодних умовах приводити до таких от локальних смерчів.
Також можуть бути географічні особливості – це контрасти між високою місцевістю і низиною”, – пояснює Світлана Бойченко. До речі, за однією з версій учених, локальних катастроф останнім часом не побільшало, просто медійники стали частіше повідомляти навіть про найменші.