Святослав Піскун, скандально-відомий своєю безкомпромісною боротьбою за крісло генпрокурора України політик-регіонал ощасливлює жителів мажоритарного виборчого округу з центром у Бердичеві. Чим? Звісно ж прийнятим рішення балотуватися по цьому округу до Верховної Ради.
6 серпня Центральна Виборча Комісія зареєструвала кандидатом у народні депутати у 63 виборчому окрузі, (Бердичів) Святослава Михайловича Піскуна.
Взагалі Бердичів попереду планети усієї. Тут зареєструвалося 23 кандидати. З них 5 нардепів – це рекорд. Серед когорти народних обранців – Святослав Михайлович, якому у прохідній частині виборчого списку Партії Регіонів, очевидно, місця не знайшлося. Ставати у другу сотню з гарантованим прольотом повз ВР для генерал-лейтенанта податкової міліції, людини з таким рівнем впізнаваності, зовсім несолідно. Та й навіщо? Єдина можливість залишитися у владі – виграти мажоритарку. І тут, депутата, як того лелеку, тягне до рідних країв, туди, звідки він родом, до знайомих з дитинства стежин (як сказав би тут Поплавський – «від джерел до джерел»), до своїх рідних бердичівлян, які обов’язково врахують фактор земляцтва і віддадуть за нього свої голоси на виборах. Святослав Піскун народився 8 березня 1959 року у Бердичеві.
Хоча, можливо, це й зовсім не так. Громадська приймальня екс-тричігенпрокурора України у Бердичеві діє півтора року. Час від часу Святослав Михайлович до неї навідується, щоб особисто допомагати землякам. Сам кандидат переконує, що не без його участі у місті вирішуються такі серйозні питання, як будівництво підземного шляхопроводу, який розвантажить транспортний трафік у центральній частині міста, ну і звісно ж добудова очисних споруд, щоб бердичівляни нарешті отримали доступ до якісної питної води.
Бог в поміч
Святослав Михайлович Піскун розпочав свою кампанію з духовних справ. В українській політиці навіть комуністи, які за часів союзу мов оскаженілі читали по підприємствах і колективах лекції з наукового атеїзму, повірили у Бога. Зараз усі у політиці вірять у Бога. Особливо перед виборами. Крадуть, обманюють, лукавлять, брешуть не запинаючись, проявляють жорстокість до людей, обдирають вдів, затримують зарплати, чинять блуд, накопичують зайві багатства, живуть за плоттю, а не за духом, але тільки спробуй скажи комусь з них, що він безбожник – очі видере. Вірити у Бога в українській політиці – тренд.
Нині вигідно робити добрі справи для церкви і прихожах – це прекрасний піар-хід (звісно, якщо діяч згадує про церкву лише у період виборчої кампанії, а не допомагає їй постійно, незалежно від займаних посад і планів на майбутнє). Ні у кого язик не повернеться покритикувати за допомогу церкві. Та й для віруючих людей благословення кандидата поважними отцями церкви є важливим аргументом, який навіть може схилити до того, щоб проголосувати за цього добродія.
Кандидат у депутати Верховної Ради Святослав Піскун, зареєструвавшись мажоритарником, чи не одразу залучився благословенням УПЦ Московського патріархату. Благословив сам Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинським Никодим. Церкві є за що дякувати кандидатові – за сприяння Святослава Піскуна до великого православного свята Покрови Пресвятої Богородиці на Житомирщину прибуде Зимненська ікона Божої Матері.
Саме цією іконою у 988 році князя Володимира Великого благословив на шлюб з грецькою царівною Анною константинопольський патріарх. А на початку 10 століття князь Володимир передав цю сімейну реліквію в Зимненський монастир, що на Волині. Це найдавніша святиня cвітового православ’я. Нині ікона відома чудотвореннями: допомагає жінкам при безплідності, зцілює від онкологічних захворювань і хвороб очей. Планується, що ікона перебуватиме на Житомирщині у храмах міст Бердичева, в м. Городок Бердичівського району Андрушівці, Попільні та в Ружині. Віряни протягом кількох днів зможуть приклонятися та поцілувати ікону Зимненської Божої Матері, просити зцілення і допомоги.
Справді добра справа. І якби вона робилася не у період активної фази виборчої кампанії, ціни б Піскунові не було.
Запасний аеродром
Народний депутат від Партії регіонів йде самовисуванцем. Його конкурент – ще один регіонал, якого офіційно висунула провладна партія – Олександр Ревега, який хоч і народився на Вінниччині, нині проживає у Бердичівському районі, активно працює з виборцями, робить добрі справи. Здавалося б, відверто безглуздий крок регіоналів – висувати на один округ двох кандидатів. Вони ж можуть розділити між собою голоси, зробивши депутатом Жебрівського, якого підтримує опозиція. Та ж сама ситуація, до речі, і у Житомирі, де з провладним Сергієм Рижуком змагатиметься Володимир Сацюк, якого теж вважають людиною недалекою від нинішньої влади.
«Аценітє красоту ігри», – сказав би стосовно цього Чечетов. Експерти пояснюють цей здавалося б нонсенс єдиним словом: «підстраховка». Мажоритарні вибори – це як кінний забіг. Розумний гравець ніколи не ставитиме усю суму на одного коня, яким би перспективним спринтером той не був. Завжди має бути “план Б”. Якщо спіткнеться основна «конячка», або «затупить» жокей, завжди має бути запасна фігура, яка врятує ситуацію.
Для самої Партії регіонів як політсили у принципі немає різниці хто переможе у Бердичеві – Ревега чи Піскун, правда? Головне, щоб у майбутній ВР був 1 мажоритарний штик. Важливо, щоб не виграв той, кого з когорти зареєстрованих по Бердичеву кандидатів найважче і найдорожче буде зробити «тушкою». Навіщо платити більше?
Хто це може бути? Можливо, Жебрівський. Його підтримує об’єднана опозиція, він очолює партію проукраїнського спрямування, носить вишиванку. Риторика Жербівського – «не дамо перетворити українців на холопів, бидло, захистимо українську мову, культуру, відродимо традиції». Навряд чи у його планах йти під «крило» регіоналів у компанію до відомих «українофілів» Колесніченка, Табачника, Чечетова та інших.
На кого наприкінці виборчої кампанії поставлять регіонали – на Ревегу, чи на Піскуна покаже перебіг самої кампанії. Хто буде сильнішим, за того попросять і проголосувати. А виборець у партії влади вдячний – соціальні ініціативи Президента у найближчі 2 місяці покращать жалюгідне матеріальне становище не однієї малозабезпеченої родини в Бердичеві, Ружині, Андрушівці, Попільні. І навряд чи голоси електорату ПР поділяться мід ними двома – штаб цього не допустить. Не дурні ж там сидять.
Ну і звісно, чим більше регіоналів, або наближених до них добродіїв балотуватиметься, тим більше їх представництво буде у виборчих комісіях. Для чого?… Звісно ж для забезпечення чесності і прозорості виборчого процесу, щоб переміг той, хто справді набрав найбільшу кількість голосів.
Доброчесність
Рух «Чесно» оприлюднив . Тут ніхто нікого не судить і тим більше ні у чому не звинувачує. З офіційних джерел наводяться факти, які депутат не спростував. На їх основі дається оцінка – чи відповідає особа критерію.
Так ось, Святослав Піскун майже провалив тест на доброчесність
Лише за двома критеріями з шести він зміг отримати позитивний результат
Обізнаний у тонкощах вітчизняного законодавства екс-тричігенпрокурор не порушував права і свободи людини, виявився вірним провладній партії, за списками якої його було обрано до парламенту.
Щодо всього іншого – є питання…
Корупція – гідра, яка пустипа свої щупальця в усі сфери суспільних відносин
У жовтні 2003 року голова Координаційного комітету по боротьбі з оргзлочинністю і корупцією при президенті України Ольга Колінько звинуватила генерального прокурора України Піскуна Святослава Михайловича у порушенні вимог чинного законодавства та вчиненні ряду безчесних вчинків з використанням службового становища в особистих цілях.
За її словами, без оформлення відпустки у другій половині 2002 року Піскун відпочивав у Криму, Об’єднаних Арабських Еміратах, гірськолижному курорті в Альпах – всього 29 днів.
За цей час він одержав 5 тис. грн. зарплати, у тому числі за інтенсивність роботи і за виконання особливо важливих доручень. Також Ольга Колінько навела приклади того, як Піскун через підлеглих йому працівників апарату Генпрокуратури примушував прокурорів областей проводити незаконні операції із товарами. Як наслідок, Президент України Кучма Леонід Данилович звільнив Піскуна Святослава Михайловича з посади Генерального прокурора України.
Засоби масової інформації публікували відомості та свідчення, що Генеральний прокурора Піскун Святослав Михайлович сприяв бізнесу своїх родичів. Зокрема, колишній голова ВАТ «Чернівціхлібокомбінат» стверджував у своєму листі Першому заступнику Голови Верховної Ради України Генадію Васильєву і редакції газети «Голос України», що пан Юрій Триндюк і пан Піскун Святослав Михайлович вимагали від прокурора Чернівецької області сприяти в отриманні акцій підприємства. Подібні звинувачення лунали і щодо «Одеського портового холодильника». А один із фігурантів цих скандалів, пан Юрій Триндюк, у 2006 році був на прохідному, 84-му, місці списку БЮТ, на думку експертів, саме з подачі Піскуна Святослава Михайловича.
Прохання надати рухові «Чесно» декларацію про доходи, Святослав Піскун проігнорував
Очевидно, не забажав щоб українці дізналися у якому скрутному матеріальному становищі він перебуває.
Парламентському диригентові треба подарувати диригентську паличку
Народний депутат України Піскун Святослав Михайлович неодноразово порушував принцип особистого голосування на засіданнях Верховної Ради України. Ну, ми знаємо, як голосують у нашому парламенті – за помахом руки диригента. Так би мовити демократія у дії по-незрозуміло чиєму…
У 2011-му році за даними руху «Чесно», які отримані з відкритих джерел, більше половини засідань Верховної Ради Святослав Піскун прогуляв. На половині засідань комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, членом якого він являється, екс-генпророр присутнім не був.
____________________________________________________________________________
Святослав Піскун йде мажоритарником по Бердичеву. І за період активної фази виборчої кампанії зробить багато добрих справ.
Сергій Фещенко