Для композитора і виконавиці пісень житомирянки Лариси Бойко ця премія є найціннішою і найвагомішою, адже її дитячі та юнацькі роки пройшли поряд з музеєм Лесі Українки.
Виїхавши з рідного міста, свою любов і шану до отчої землі переливала у пісні, які не раз виконувала в дні народження славетної землячки та під час літературно-мистецьких свят “Лесині джерела”. Цьогоріч Лариса Бойко разом з флейтисткою Анною Бондарчук представила у Новограді-Волинському програму “Живі струни для Лесі”, в якій звучали пісні про рідний край, твори на вірші Лесі Українки та поетів Житомирщини.
На думку Лариси Бойко, поезія Лесі Українки – це той духовний скарб, який не потрібно шукати, лише варто наблизити його до сучасного слухача, дати змогу насолодитись барвами і красою Лесиного слова. “Особисто для мене Леся Українка в поезії – тонкий лірик, філософ, романтична мрійлива жінка, яка любила і страждала. Першу пісню на її вірш “Уста говорять” я написала ще в 90-ті роки.
Ця поезія вразила мене силою почуттів, емоційністю. На музику також покладені поезії “Свята ніч”, “Пісня флорентійська”, “Ви щасливі, пречистії зорі”, “Коли дивлюсь глибоко в любі очі”, “Зорі-очі весняної ночі” із циклу “Зоряне небо”.
Лариса Бойко про поезію Лесі України: відео
