У 2000 році до оселі Кубинців увірвалося велике горе – захворів син – Миколка, якому не було і п’яти років.
Діагноз який поставили у Київському онкологічному інституті був страшний –
рак печінки!
Це шокувало всю родину, але вони все ж таки стали боротися з хворобою. Вірили і просили у Бога лише здоров’я для свого сина. Перед різдвяними святами 2001 року зробили першу операцію. Прогнозам деяких лікарів родина просто не вірила, і за рік перемогли хворобу… Але через чотири роки стався рецидив.
Пекло починалося з початку, адже немає в світі нічого страшнішого, коли твоя дитина знаходиться на межі між життям і смертю. У Київському інституті імені Шалімова 20.04.2005 р. було зроблено пересадка печінки від батька. Без жодних вагань тато віддав частину своєї печінки, орган прижився добре. Коля зростав і радів кожному дню свого нового життя – ходив до школи, грав у дитячі ігри, жив звичайним дитячим життям.
Минуло сім років після пересадки. Микола став юнаком, мріє стати лікарем, на наступний рік має закінчити школу і сім’ї Кубинців хотілося б, щоб їх син святкував випуск зі своїми друзями, але на превеликий жаль, цього може і не статися, доля принесла нові жахливі випробування (у Біблії пишеться: «не питай за що, а питай для чого.»). У дитини діагностують відторгнення печінки.
Залишилось мало часу. Хвороба прогресує дуже швидко. Щоб врятувати Миколу потрібно робити ще одну пересадку, найбільш доступна операція робиться у Білорусії. Сама пересадка коштує 85 тис. доларів. Для простої сільської родини зібрати таку суму грошей нереально. У них немає іншого шляху, тому звертаються до небайдужих людей – ДОПОМОЖІТЬ!!! І добро вернеться вам….
Їх адреса:
13416, Житомирська область Андрушівський район, с Великі Мошківці
Мама: Кубинець Жанна Миколаївна тел.067-41-800-76
Тато: Кубинець Юрій Андрійович тел. 067-357-32-37
Будемо раді любій допомозі, наші реквізити у банку:
Приват Банк, № рахунку 2924 4825 5091 00
МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570
Номер картки 4405 8858 2552 8513
А я тримаюсь, і вірю – все мине
Хороше чи погане – все минає
Душа рікою сліз перебриде
І Ангел долю відведе від краю.
Я стала лиш сильніша, вір – не вір
Що не вбиває – те дає нам силу,
А павутина бід, хвороб – полин,
Мої зміцнілі розламають крила.
Лечу вперед, ні подиху назад.
Щоб в мить болючу – вже не повертатись
Найкращий порятунок це – ЖИТТЯ!!!!
За нього варто позмагатись!!
