Обласний педліцей, що у Житомирі на вулиці Коростишівській – це район Мар’янівки, – знаходиться у справді мальовничому куточку. Там чудова зелена зона, затишок. Саме приміщення у гарному стані – всі вікна з якісного профілю.
Навчається тут 490 дітей з усієї області. Тут здобувають повну середню освіту діти з найвіддаленіших сіл Житомирщини. Їм дається шанс без грошей вступати до ВУЗів. Так і відбувається – усі випускники ліцею відмінно здають ЗНО і з легкістю вступають в університети на бюджет.
У нас багато декларативних пріоритетів, які не виконуються. Вищеназваний, у тому ж ганебному кошику. Чому? А тому, що Житомирський обласний педліцей думають як закрити посеред навчального року.
Житомирський обласний педліцей перший в області по кількості переможців обласних предметних олімпіад. Тут працюють кращі вчителі, методисти. 150 фахових освітян піде на вулицю? Хто ж їх захистить, скажіть, будь-ласка? Де їхнє право на працю? Де рівний доступ дітей до освіти? Нині в ліцеї навчають дітей з більш ніж 300 населених пунктів Житомирщини. Хіба можна створити у віддаленому населеному пункті області, де двоє дітей на все село прагнуть більш предметно вивчати математику чи фізику, ліцей з поглибленим вивченням того чи іншого предмету? І взагалі, як таке можливо у нормальній країні? Давайте розберемося.
Паростки халепи
Освітній зразковий заклад обласного значення, який, очевидно, збираються закривати, реорганізовувати, перепрофільовувати, ще якось там викручувати… розпочав вчити молодих українців на зорі Незалежності у 1991-му році. На виконання Указу Президента України наша облрада видала наказ про його створення. Подібні навчальні заклади у перші два роки Незалежності держава створювала у всіх областях.
В останні роки обласна рада щорічно виділяла ліцеєві близько 7 мільйонів гривень. Цього у принципі було достатньо для функціонування закладу.
Закінчується 2012-й, фінансисти формують бюджети на наступний рік. І тут виявляється, що фінансування житомирського обласного педагогічного ліцею на 2013-й вже не передбачено. Це значить, що з першого січня бери й розпускай дітей?
Репортер Житомира зустрівся з директором закладу Людмилою Корінною. Вона вже не знає у які інстанції звертатися. Каже, з першого січня може й не закриють, дадуть дітей довчити до кінця навчального року, а далі – двері на замок.
Кому вигідно, щоб у нашій країні виховувалося покоління дітей, які могли би бути розумніші, але через відсутність спеціалізованих закладів для обдарованих, їм доведеться вчити те, що вони й так знають? Урівняйлівка у рівні розумового розвитку? Але ж цю сторінку історії ми ніби перегорнули?
Директор ділиться з Репортером настроями керівників області. Переказує слова голови облради Йосипа Запаловського, який нібито десь сказав, що «не допустить закриття обласного педліцею і як посадова особа зробить все можливе, щоб врятувати статус закладу.»
Такої ж думки ніби і голова облдержадміністрації Сергій Рижук, який теж десь прохопився, що як губернатор на рівні держави зробить все, щоб ліцей не закривали.
Начальник управління освіти області Олександр Пастовенський теж ніби за збереження ліцею. У коментарях пресі він згадав про підготовлені облуправлінням десятків листів до Міністерства освіти, на Міністерство фінансів, на Верховну Раду, на Кабінет Міністрів України для того, щоб внести зміни до статті 90 Бюджетного кодексу України, щоб унормувати діяльність таких закладів.
Так у чому ж суть?
А суть у тому, обласне фінансове управління не має наміру включати в бюджет 2013-го року видатки з фінансування обласного навчального закладу – педліцею, пояснюючи це тим, що питання з утриманням обласних ліцеїв не вирішено на рівні держави.
Як це так, минулого року було “вирішено”, гроші йшли, а цього року стало “невирішено” і фінансувати не можна? Кому ще цікаво читати – давайте розберемось.
У 2002-му році в Україні був прийнятий Бюджетний кодекс, у якому «забули» про існування таких навчальних закладів. Так, 90-та стаття Бюджетного кодексу регламентує перелік закладів, які фінансує обласний бюджет. У неї законодавці чомусь не включили такі заклади як ліцей, ліцей-інтернат, гімназія, гімназія-інтернат, колегіум, колегіум-інтернат.
Стаття 90. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
Пункт 1. До видатків, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
2) освіту:
а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків, визначених у підпункті “в” пункту 2 статті 89 цього Кодексу, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей).
Як бачимо, 90-та стаття бюджетного кодексу не передбачає фінансування ліцеїв обласної власності. «Ми єдині потрапили у цю ситуацію, бо ми єдині в області такі. Більше ліцеїв обласної ради на Житомирщині нема. Є ліцеї, які перебувають на балансі міста. Але їх фінансування регламентує 89-та стаття бюджетного кодексу, зміни до якої були внесені нещодавно. До цього теж не передбачалося бюджетного фінансування міських ліцеїв», – роз’яснює директор обласного педліцею, який от-от перестануть фінансувати через прогалину у законодавстві.
Так чому ж так сталося???
Проблеми у житомирського обласного педліцею почалися, коли у 2009-му році Житомирщину перевірило головКРУ. Перевіряючі виявили невідповідність законодавчих документів. У відповідній статті закону «Про освіту», у якій зазначається перелік навчальних закладів, ревізори не знайшли слова «ліцей». Таку ж відсутність цього слова представники КРУ побачили і у 90-й статті бюджетного кодексу. Отож, що ми фінансуємо, шановні? Ми спрямовуємо бюджетні кошти на заклад, фінансування якого не передбачає бюджетний кодекс!!! А це пряме порушення антикорупційного законодавства і так далі… Можна довго надувати щоки, при бажанні… Але ж ліцеї в Україні діють роками – це факт!
Виходячи з встановлених фактів, перевіряючий головКРУ надав в обласне управління освіти і науки висновок про те, що фінансування житомирського обласного педагогічного ліцею є нецільовим використанням бюджетних коштів.
Для ліцею такі «новини» стали справжньою несподіванкою, оскільки до цього обласний педліцей обласний бюджет фінансував за функцією 070307 «Загальноосвітні спеціалізовані школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для підготовки дітей у галузях науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеї з посиленою фізичною підготовкою».
“Усі розуміли, що це єдиний вихід і все робиться правильно, – каже директор Корінна. – Але коли КРУ зробило зауваження, виникла необхідність привести у відповідність законодавство”.
За цю справу взялися керівники житомирського обласного педліцею спільно з обласним управлінням освіти. Перше, що треба було зробити – внести зміни до відповідної статті Закону України «Про загальну середню освіту». 6 липня 2010-го року перелік навчальних закладів у статті 9-й цього закону доповнили назвами ліцей, ліцей-інтернат, гімназія, гімназія-інтернат, колегіум, колегіум-інтернат. ДОКУМЕНТ
Але і тут халепа. Через два дні, 8 липня 2010-го приймається Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», фактично – нова редакція документа, який набрав чинності 01.01.2011 року. Звісно, зміни до 90-ї статті нової редакції кодексу у плані фінансування обласних педліцеїв, гімназій, колегіумів проведені не були – вищезгадані навчальні заклади згідно нового кодексу знову залишилися без законодавчо-закріпленого права на фінансування з обласного бюджету.
Про цю колізію колектив ліцею, обласна рада, губернатори Житомирщини, земляки-нардепи з 2009-го року наполегливо навіть надокучливо інформували офіційними листами керівників держави, просили вжити заходів, допомогти.
Нагадаємо, Управління освіти області, яке очолює Пастовенський, за його словами, підготувало проекти десятків листів до Міністерства освіти, на Міністерство фінансів, на Верховну Раду, на Кабінет Міністрів України для того, щоб внести зміни до статті 90 Бюджетного кодексу України, щоб унормувати діяльність таких закладів. Безрезультатно. Держава мовчить.
Не лише мовчить, а й все знає…
Ліцеї обласного підпорядкування є у кожній області. Всі вони потрапили в ситуацію, коли Бюджетний кодекс не передбачає їх фінансування, незважаючи на те, що до Закону України «Про загальну середню освіту» внесені належні доповнення, які повинні забезпечувати фінансування закладів цієї категорії. «Це проблема не обласна, а загальнодержавна, а отже вирішувати її треба на рівні найвищого керівництва країни», – наголошує Людмила Корінна.
Проблема хоч і загальнодержавна, але якщо чекати від держави ініціативи згори – закриється все, що ще якось працює. Потрібно було вносити зміни до Бюджетного кодексу, а саме доповнити його 89-ту та 90-ту статтю і закріпити статтю видатків обласних бюджетів на фінансування ліцеїв, які є на балансі обласної ради.
Колектив ліцею звернувся за допомогою до нардепів-земляків. Народний депутат Олег Черпіцький, який підтримує обдарованих вихованців житомирського педліцею іменними стипендіями, зареєстрував відповідний законопроект, який здобув схвальні рекомендації у профільних комітетах Верховної Ради, але не отримав погодження збоку Мінфіну.
Прийняттю позитивного рішення у сесійній залі ВР перешкодив міністр фінансів України, який переконав депутатів не приймати дані зміни, оскільки, УВАГА… це надасть обласним радам додаткові можливості витрачання коштів…
Тобто, держава свідомо поставила поза законом діяльність ліцеїв на балансі області. І дарма, що є постанови, Укази, декларації про виховання розумної нації. Кому вона треба? А територія ліцею, коли його закриють, комусь виявиться дуже потрібною, бо вона – ласий шматок і за її відчуження не треба боювати на рівні держави, ставлячи руба питання про гостру нагальність змін до Бюджетного кодексу.
І що ж виходить?
З першого січня 2013-го року вступають запропоновані житомирянами зміни до 89-ї статті Бюджетного кодексу, яка регулює фінансування міських навчальних закладів. Ліцеї, колегії та інтернати, які знаходяться на балансі міста вписали у розподіл коштів на освіту. А ось 90-ту статтю, яка регулює фінансування обласних навчальних закладів, керівники країни знову залишили без змін.
– Обласний педліцей став заручником невідповідності законодавчої бази на рівні держави, – каже Людмила Корінна. – Ми визнаємо, що має бути верховенство Закону. Але закони пишуть люди і у даному випадку, це помилка людей, які писали ці статті Бюджетного кодексу. Вони не згадали у ньому про нас! Так що, через це ми закриватимемо навчальний заклад, де зростає еліта держави, чи перепрофілюємо його у інтернат, понизивши статус?
Чому тільки в нас?
У інших областях України головКРУ також побачила законодавчу невідповідність у фінансуванні обласних ліцеїв. Але питання так жорстко чомусь не поставлено, як у нас. Аж до закриття! Можливо, усно контролери зауважили на необхідності законодавчого врегулювання фінансування з обласних бюджетів закладів цієї категорії, але ж офіційних письмових висновків щодо недоцільності, нераціональності витрачання коштів ніхто в інших областях не робив. Педліцеї обласного підпорядкування інших регіонів України мають впевненість у завтрашньому дні, оскільки обласні чиновники закладають у бюджеті на 2013-й для них належне фінансування. Наші житомирські цього не роблять. Чому ж так?
«З нас усі сміяться. У жодній області немає такої проблеми. Лише у Житомирської. При тому, що найактивніше саме ми включилися у врегулювання цієї проблеми на найвищому законодавчому рівні», – наголошує Корінна.
Якщо обласне фінуправління не включить фінансування закладу у план – це загрожує закриттю Житомирського обласного педагогічного ліцею, найкращого навчального закладу області з профілем – навчання обдарованих дітей.
Навчальний рік у самому розпалі. Викладачі, батьки, діти спантеличені. Як можна посеред навчального року закрити навчальний заклад? Корінна каже – обласне управління освіти вже розробляє відповідний механізм. Про це також радитимуться на грудневій сесії Житомирської обласної ради. Але коли ж тут радитися, якщо менше місяця до кінця року залишилося? Значить у педліцея шансів на збереження статусу вже немає?
Замість того, щоб добиватися змін до бюджетного кодексу та рятувати навчальний заклад, який є гордістю освітян області, виконує свою соціальну функцію – навчає дітей так, що усі вони здають ЗНО з найвищими балами і вступають до ВУЗів лише на державну форму навчання, наші обласні чиновники опускають руки, здаються? Спрямовують свої зусилля на те, як розігнати заклад з меншим рівнем розголосу?
Завдання, звісно ж, не просте, бо розголос вже відбувся, але це набагато легше, ніж добиватися право ліцею на існування. Тим більше, що, повторюємось, у інших регіонах такої проблеми немає. Там свої навчальні заклади-обласні ліцеї обласні управління освіти захистили. Виходить так, що через неврегульованість законодавства закривають в Україні лише єдиний Житомирський обласний педліцей.
Дивно і підозріло, правда? Можливо, на приміщення і чудову паркову територію хтось накинув оком?