Ось і відходить в історію зима 2013-го.
Чим вона запам’яталась редакції сайту Репортер Житомира? Передусім тим, що 10-го грудня 2012-го на початку зими цією новиною ми ввійшли в оновлений дизайн.
Чим вона запам’яталась в інформаційному плані? Цікавим було співпадіння: в день 12.12.12-го в Житомирі якимось дивом взяли шлюб 12 пар молодят.
Одразу ж на початку зими, перефразовуючи Висоцького, на “голови беспечных житомирян” випала двомісячна норма снігу. Сніг, до речі, протримався всю зиму, чого за пам’яті багатьох жодного разу не було, що й стало наслідком наймасштабнішої руйнації й без того, м’яко кажучи, не ідеальних житомирських доріг.
У міській раді після впевненої перемоги в Житомирі на парламентських виборах опозиції почався тиск на міського голову Володимира Дебоя. Знайшлась необхідна кількість голосів, щоб відправити у відставку відданого мерові секретаря ради Наталію Леонченко. Наталія Петрівна подала до суду, запропонована Дебоєм кандидатура Світлани Півоварової підтримана депутатами не була.
Розпочалась так звана “секретаріада”, яка триває й понині, бо міський голова ще й досі одиноко сидить в президії, коли веде засідання сесії міської ради Житомира.
Вперше в Житомирі належним чином почали займатись бродячими собаками. Частину з них стерилізували. На вулицях міста можна побачити бездомних чотирилапих з бірками на вухах. А все завдяки співпраці з міжнародним фондом “4 лапи”.
Цілу зиму жителі Житомирщини протестували проти виділення додаткових території області під видобуток титану. Воно й зрозуміло: жили собі люди, хай бідно, але на своїй землі, а тут на тобі – все знищать, зміниться ландшафт, зникне вода на величезних територіях. Видобувають же варварським способом, а про рекультивацію тільки говорять, але хіба можна повернути навіки втрачене?
А напередодні цієї дати житомирські журналісти вперше зустрілися в професійному колі. Негативних відгуків принаймні не було.
21 грудня на Михайлівській під міською радою Житомира відкрили подаровану “Київстаром” Мистецьку алею, від вигляду якої спочатку багато хто вжахнувся, а зараз ніби нічого – тусуються з телефонами, бо там безкоштовний Wi-fi.
Мистецькі ворота, до речі, привели в належний вигляд. Це теж трапилось цієї зими.
Потім стало відомо, що нарешті з ТТУ Житомира зняли ярмо кредитів. Це важлива справа, хоча всіх не стосується.
Новий 2013-й рік житомиряни зустріли запальним танцем на Майдані Корольова.
Резонансне затримання за хабар начальника сектору УБЕЗу Житомира.
В перші дні року кому було не солодко, так це працівникам аварійної служби водоканалу. Через різкі перепади температур почали рвати чавунні труби водогонів. Вони просто тріщали по швам. Вода витікала прямо на проїжджу частину в багатьох місцях. Лились справжні “гейзери”. А все через зношеність мереж, заміна яких потребує багатомільйонних інвестицій, які місто поки не залучило, бо водоканал комунальний, а кому цікаво вкладати в чуже?
З одного лиха в інше. Після відлиги вдарив мороз і Житомир обледенів, як бурулька. Льодом покрилось все. Городяни сковзались, падали. Якість розчистки тротуарів була вкрай низькою, за що в бік мера справедливо летіло каміння критики.
На Водохреще в ополонку пірнула рекордна кількість житомирян. Чи це мода така пішла, чи всі повірили в чудодійну силу сповненої Святим Духом води, одному Богу відомо.
В день Соборності України живим ланцюгом вдалось об’єднати четверту частину вулиці Михайлівської й то завдяки ініціативі молодих пластунів.
Друге засідання журналістського клубу Житомира наприкінці січня пройшло за участю чотирьох мерів, народних депутатів. Говорили про минуле, теперішнє й майбутнє. Було цікаво, щоправда згодом на одному з міських форумів цю ідею піддали нищівній критиці, а організатора облили брудом, що свідчить про те, що ініціатива дійсно хороша, а значить комусь муляє. Наступне засідання журналістського клубу Житомира планується на 6-те березня й буде повністю присвячене жінкам.
Цієї зими розпочала роботу нова каденція громадської ради при житомирській ОДА. Генерал Леонід Антонюк змінив на посту голови Ради людину теж військову – Олега Умінського. Чи зможе перевершити Антонюк успіхи попередника – побачимо.
А ось Петро Саух запам’ятає цю зиму як час, коли він зміг втриматись в кріслі ректора ЖДУ ім. Івана Франка й продовжити своє “правління” ще на 5 років.
На початку лютого всі сміялись з ініціативи міської влади Житомира пломбувати пошматовані ями. В Інтернеті з’явились фото, де асфальт закатували прямо у воду, що на думку блогерів, свідчило про непрофесійність влади міста. З іншого боку, щось робити ж то треба було з цими ямами.
В першій декаді лютого всіх шокувала новина про те, що в Бердичеві директор навчального закладу гвалтував дітей. Спочатку “гуманний” Корольовський суд навіть обрав йому запобіжний захід у вигляді застави 45,8 тис. грн. І це при тому, що розбещення дітей є одним з найтяжчих злочинів з існуючих. Але в справу втрутилась прокуратура й тепер екс-директору школи не позаздриш.
Культурна подія лютого: житомирянам на благодійному вечорі співала Ніна Матвієнко, яку за всю її кар’єру тільки вдруге запросили виступити в Житомирі, хоча народна артистка – наша землячка – родом з Ємільчинського району.
В працівників ЖТТУ цієї зими вривався терпець, бо їм не виплачують чесно зароблену зарплату. З колективом зустрівся міський голова Володимир Дебой, нардеп Геннадій Зубко, заступник губернатора Микола Олещенко. Що робити з ТТУ, яке сплачує податків до бюджету більше ніж область перераховує субвенцій, при цьому возить 40% пасажирів безкоштовно – ніхто не знає. Хоча знають, але вирішити не можуть, бо держава волань працівників ТТУ не чує.
Весела була ситуація з трактором депутата міської ради Житомира Михайла Пухтаєвича, який розчистив частину центру міста від снігу. Тут у Репортера три версії виникло. Перша – Пухтаєвич має амбіції, друга – таким чином ставлять Дебоя на місце, третя – перша й друга версія є брехня, а все робилось без жодного розрахунку, від щирого серця.
Ну і Житомир почав танути, підсихати. Блиснуло сонце, стало веселіше на душі. Все-таки весна скоро прийде. Буде тепло.
Проблеми від цього, на жаль, не зникнуть. Очевидно, їх стане ще більше. Але це і означатиме, що життя триває і треба рухатись вперед.
Останній день зими Репортер Житомира побачив таким:
