В Житомирі наділили атрибутами влади Геннадія Білінсона. ВІДЕО. АУДІО. ФОТО

Творчий вечір житомирського письменника Геннадія Білінсона, який нещодавно видав книгу під промовистою назвою “7.40 по житомирски”, пройшов в літературному музеї й став апофеозом знущання над серйозністю.

Білінсон, про якого недоброзичливці, а також доброзичливці розпускають чутки про те, що він, нібито, еврей, шуткував сам про себе так дошкульно, що якщо когось з присутніх на зустрічі й обтяжував у житті “культ власної особи”, то після декількагодинної психотерапії від Геннадія Білінсона та його друзів, навряд чи хтось наваживася б взяти на себе зайве.

Була продемострована абсолютна відносність понять, систем координат. Відвертий маразм плавно перетікав в реалістичну дійсність й було дуже важко зафіксувати грань – де завершується одне й починається інше.

Герой вечора читав вірші, оповідання й поеми. Деякі з них пахли відвертим натуралізмом.

Але з виголошеним важко було не погодитися, оскільки закривати очі – невдячна справа для того, хто це робить.

Загалом, Білінсон кепкував над всім, над чим тільки можна було посміятися. В своєму гуморі він, як досвідчений канатоходець над прірвою, балансував на межі дозволеного, й до його честі – її не перейшов.

Пізнавальною була пісня в якій Білінсон познущався над антисемітом. Виявляється, те, з чим завзято борються в світі, зовсім спокійно сприймається тими, хто від цього, нібито, має найбільше страждати.

ВІДЕО Репортер Житомира:

Друзі Геннадія Білінсона не відставали й читали дуже дотепні вірші, вітання, оповідання. А Сергій Твардовський з дружиною вирішили, а громадськість підтримала, що герой творчого вечора вже дійшов до такого статусу, за якого йому належать атрибути влади – лавровий вінок, книга й символічна булава, роль якої виконав акуратно перематаний новорічним “дощиком” прутень.

Після “коронації” присутнім показали фільм про те, що думають друзі про Білінсона, який би танець з ним станцювали, чи пішли б з ним в розвідку, жінок спитали, які в свій час вони мали стосунки з автором-веселуном.

А вкінці відео психіатр у ванні склав детальний психопатологічний портрет Білінсона, побачивши в його творчості наслідки пережитого в дитинстві “едіпового комплексу”.

Сам же автор книги “7.40 по-житомирски” йде по життю посміхаючись.

Про це він сказав журналісту Репортер Житомира, який досидів до кінця й побачив й почув для себе багато нового.

Без посмішки, каже Білінсон, життя перетворюється в ніщо. Тому своє існування треба любити в комплексі всього з чим маєш справу.

“Не можна розділити любов до Житомира, жінок, роботи, життя”, – переконаний Білінсон.

Він патріот Житомира. Любить рідне місто й за його словами, більше 5-ти днів без нього не може, а повернення в Житомир називає образно: “ощутить запах житомирского асфальта”.