ІСТОРІЯ
10 квітня кілька моїх друзів ступили на територію с. Нові Петрівці, де розташований офіс президента – Межигір’я.
Того ж дня, без жодних пояснень, чотирьох з них затримали беркутівці. На кожного було складено адмінпротокол.
Олександра Бойкула відпустили першим, а до вечора відбулися суди, які ухвалили накласти штраф на Андрія Богдановича та Василя Гацька.
11 квітня о 19 годині, прямо в залі суду був затриманий та відвезений в невідомому напрямку Максима Панова, місце перебування якого вдалось встановити лише о 23 годині.
Суд ухвалив Панова Максима Вікторовича визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 185-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді адмінстративного арешту строком на 7 (сім) діб.
Зранку 12 квітня було подано апеляцію і понад два десятка активістів прийшли під маєток януковича з вимогою припинити це свавілля. Всю дорогу активістів супроводжував беркут.
Після розгону зібрання під маєтком януковича, всі перемістились до суду, щоб підтримати Максима та вимагали негайно передати апеляційну скаргу до розгляду.
Під судом весь час чергувало з двадцять беркутівців та ряд працівників міліції. Впродовж дня ще чотирьох людей затримали.
А ще через добу 13 квітня суд виносить ухвалу, якою з “врахуванням пом’якшуючих обставин” за похід на Межигір’я 5 діб дають Голові політичної партії “Демократичний Альянс” Василю Гацько.
ВИСНОВКИ
Вони безпомічні і бояться. Дії працівників “позорних” органів були абсолютно незлагоджені і залежали від команди зверху. Команду дали, і всупереч всім нормам права нікчемні виконавці її виконали.
Мета подібного кроку збоку “охоронців права та порядку” одна – залякати громадян за порушення території “зони комфорту” бидла, яке живе в Межигір’ї за рахунок моїх податків. Задача виконана – ціль не досягнута.
Чергові ізолятора та райвідділу, яким довелося відповідати по 30 раз за годину на телефонні дзвінки, відверто брехали громадянам, що цікавились місцем перебування та станом Максима Панова.
Думаю, вони запам’ятали це чергування, адже спокійно виспатись не вдалось. Червоний телефон довів брехунів до сказу. Безглузде затримання, абсурдне рішення суду, брехня людей в пагонах, подальший тиск і репресії, аж ніяк не свідчать про силу цієї системи.
Це не політув’язнення радянських часів – там діяв механізм, страх і чіткі інструкції. Режим януковича працює виключно на безмозкому менеджменті та вседозволеності, розхлябаності правової системи і безстрашності чинуш і мудаків з повноваженнями всіх рівнів.
НАСЛІДКИ
Очільник “сімї”, який настільки боїться власного народу, що обмежує їх пересування в радіусі на кілька кілометрів від своєї нори, заробив собі ще кількасот, персональних ворогів. Він намагався позбавитись від 10 людей і спровокував активність значно більших мас.
Вони продемонстрували свою безпомічність і озброїли нас. Боятися ув’язнення в державі, де норми права не діють безглуздо. Те, що ти завтра позбудешся власного бізнесу, домівки чи свободи, у країні де панує беззаконня, якою керує ЗЕК, що чхав на будь які принципи та ”поняття” не має ніякого сенсу.
Ці явища такі ж не підвладні нам, як те, що завтра нас може збити машина, на голову впасти цеглина, чи в землю вріжеться метеор.
Боятися варто того, чого ти можеш уникнути. Уникнути свавілля неможливо! Повстати і зупинити бардак можна! Персонально янукович винен в цьому свавіллі. Саме він повинен відповідати.
І якщо хтось думає, що він не боїться народу, то ці події лише в зайвий раз спростовують хибну думку. Ця безпомічна людина накладе в штани, навіть коли проти нього віч-на-віч стане квола жінка. Кожен, хто прагне жити гідно, повинен оголосити про персональне протистояння цьому козлу.
Там, де затримали одного, з’являються сотні. Ця формула забезпечить перемогу режиму. Я протистоятиму +1…