В “Об’єктивНІй реальності” перемогла вистава про сексуальне рабство українок

Перший обласний фестиваль інтерактивних театрів “Об’єктивНА реальність” пройшов у Житомирі.

Обласна філармонія ім.С.Ріхтера 24 квітня приймала учасників й глядачів цього соціально-мистецького проекту.

Організатори зазначають – завдання фестивалю полягає в тому, щоб об’єднати обдаровану молодь Житомирщини та привернути увагу до соціальних проблем, від яких страждають наші співгромадяни.

“Глядачі засобами театрального мистецтва доторкнулися гострих соціальних проблем, про які, в принципі, не прийнято говорити зі сцени, які проте є і які є болючими для суспільства”,- каже Інна Палько, яка ж організатором фестивалю.

За перемогу боролися 9 аматорських театральних колективів навчальних закладів Житомирщини.

Вистава не перевищувала 15 хвилин.

Учасників відзначили дипломами у відповідних номінаціх, солодкими подарунками та призами від організаторів та друзів Фестивалю.

Приємним сюрпризом стали подарункові сертифікати на фотосесію для переможців у номінаціях “Найкраща жіноча / чоловіча роль” та театру переможця.

Першим переможцем Першого обласного фестивалю інтерактивних театрів “Об’єктивНА реальність” став інтерактивний театр “Персона” Житомирського інституту медсестринства з виставою “Пастка”.

В своєму спектаклі переможці загострили увагу на проблемі сексуального рабства.

Глядачі подачили як жінки з України в пошуках кращого життя їдуть на заробітки за кордон. Але квиток до Нью-Йорка, Стамбула або Парижа для багатьох із них виявляється «жовтим».

У Новий Світ сучасні українки їдуть зовсім не за тим, щоб перетворитися на сексуальних рабинь. Жінки, доведені державою до зубожіння, сподіваються отримати роботу танцівниць, співачок, прибиральниць чи офіціанток. При цьому вони навіть не володіють іноземною мовою.

“Нас дуже вразила ця вистава. Ми навіть не задумувались, що це так страшно і жахливо”, – кажуть глядачі – Олег та Ірина. “Я навіть плакала. Як так можна взагалі?”,- зворушена Ірина.

Одна з найгостріших проблем, пов?язаних із торгівлею тілом, – сексуальне рабство, в яке молоді українки потрапляють не зі своєї волі, виїжджаючи за кордон у пошуках кращого життя.

Багато хто досі не розуміє, що на них чекає, погоджуючись на заманливі пропозиції «роботи танцівницею» або «офіціанткою» із зарплатою в кілька тисяч доларів на місяць.

Хоча, здавалося б, інформації про те, чим можуть обернутися такі обіцянки, в пресі було опубліковано чимало.

Фестиваль продемонстував соціальну проблему – жінки, які піддаються на такі обіцянки й досі мало знають про загрозу сексуального рабства, а це означає, що ризик понівечити собі життя для них дуже великий.