68 років тому була здобута остаточна перемога над військовою силою, яка спробувала захопити Радянський Союз – німецькою нацистською владою, ідеологом якої був палкий прихильник расової теорії Адольф Гітлер.
Після капітуляції Німеччини відбувся показовий суд над нацизмом і людьми, які його уособлювали. Ті ж хто воював на фронтах – поверталися до мирного життя.
Але мирним це життя стало не одразу й не для всіх. Багатьох з тих, хто воювали й були в полоні, “своя” “справедлива” влада відправила до ГУЛАГу, українських націоналістів, які мріяли про незалежну державу “добивали” до середини п’ятдесятих доблесні загони НКВС, післявоєнний голод забрав життя сотень тисяч співгромадян, потім були “шістдесятники”, система до 1991-го року продовжувала боротися за своє існування шляхом винищення тих, хто всупереч зомбуванню, все одно думав своєю головою.
До чого це все? До того, що на долю наших дідусів й бабусь припав неймовірно складний час, який лише пережити й не зламатись було справжнім подвигом.
Люди, які жили на нашій землі якихось 68 років тому вистраждали мирне небо над головами своїх внуків, наступних поколінь. Ми маємо їм дуже завдячувати й подякувати за це. Й цінувати мир, бо його відновлення занадто дорого коштує.
ФОТО Репортер Житомира:
