Сотні тисяч гривень, витрачені на зарплати кількох десятків осіб, дорогі комфортабельні службові авто, шикарні апартаменти робочих кабінетів, безглузді видатки бюджетних коштів та гра статистичних цифр, – це все картина реального життя чиновників з Укравтодору.
Але це лише вершина айсберга, яку вдалося розгледіти за вируючими хвилями океану брехні, марнотратства та дерибану бюджетних коштів.
Стан доріг та причини за версією автодору
Безмежна кількість фоторепортажів, відео з реєстраторів, сюжетів, статей заполонили інформаційний простір, демонструючи стан доріг в Україні. На жаль, це лише часткова констатація результатів діяльності агентства автомобільних доріг, результатів про причини яких громадяни лише здогадуються.
За офіційною позицією самих службовців однією з причин такого стану є недостатнє фінансування, яке на їх думку, в рази менше ніж у колег з Європи чи США. Це дійсно так, та для того щоб мати дороги, як у Європі, потрібно ще й працювати за тими ж принципами, а не лише мати тотожне фінансування, левову частку якого наші службовці, розкрадають ще не поклавши й квадратного метру асфальтного покриття.
На сьогоднішній день, в масштабах країни видатки Автодору, покриті за рахунок бюджету, вимірюються десятками мільярдів гривень. Ще однією популярною причиною жахливого стану доріг, що озвучується автодорівцями, є погодні умови, які в зимовий період завдали такого руйнівного впливу на автомобільні шляхи України. Для довідки автодорівцям хочеться нагадати, що зима 2012/2013 років також була в Європі. І в попередні роки теж була.
Від всеукраїнського масштабу до регіонального
Для того, щоб дійсно з’ясувати причини, потрібно трохи розкласти цей салат на інгредієнти. Хто керує даною службою, на що витрачаються кошти, чи доцільні такі видатки, як робляться та ремонтуються дороги, скільки це коштує та чи відповідають ці конкретні дані відповідним показникам в згадуваній Європі?
Конкретні приклади дають можливість зрозуміти невідповідності, що стають каменями спотикання укравтодорівців на шляху за Європейськими стандартами. Щоб отримати відповіді на деякі з цих питань, я спробував зібрати та проаналізувати інформацію по Житомирській області: кілька запитів, ще кілька годин роботи з «Googlе» і картинка почала складатися.
Варто також відмітити, що відповідей на задані питання від Житомирської служби автомобільних доріг отримати таки не вдалося. За своїх житомирських колег задовольняти мою «цікавість» довелося працівникам київського Державного агентства автомобільних доріг України.
Заробітні плати
З встановленої мною інформації середня облікова чисельність штатних працівників житомирського автодору складає всього 45 осіб. Небагато, правда ж? Та це не основне, робітників з цих 45 всього 9, решта 36 – адмінперсонал. Таким чином співвідношення керівництва до просторобочих становить 4:1.
При цьому, робітники отримують порядка 2 тисяч заробітної плати, що навіть нижче середньостатистичного значення по області. Інша ж справа адмінперсонал, який сумарно, обходиться кишеням платників податків та зборів у суму близько 240 тисяч гривень щомісяця.
Саме ці 36 «незамінних керівника» відповідальні за те, що 2 дороги Житомирщини потрапили до рейтингу найгірших в Україні, траса Житомир-Бердичів визнана «найрозбитішою» в країні, а житомирський регіонодним з найнебезпечніших для їзди. При цьому всьому вони за рік «заробили» бюджетних видатків на майже 3 мільйони гривень.
Безглузді ремонти
«Дощ, сніг, вітер твоя зачіска завжди в нормі!», – говориться в рекламі якогось лаку для волосся. Те ж з повною ідентичністю погодних умов можна сказати і про житомирських автодорівців.
Чого варті лише заяви чиновників та міського голови під час відкриття сезону марнотратства на початку лютого, які запевняли всіх, що класти асфальт зимою в розтоплені калюжі це передові технології.
Знову ж таки до відома горе службовцям в Європі та США асфальт укладають виключно тоді, коли немає опадів. І все б нічого: граються діти в калюжах – хай граються, якби не усвідомлення того, що на подібні зимові ремонти в житомирській області витрачено 3 мільйони 31 тисяча 500 грн.
За перший квартал 2013 року, до складу якого входить 2 зимових місяці та березень, під час якогорівень опадів перевищив дані всієї зими, у сніг закатано три мільйони гривень.
Комфорт та його обслуговування
Основні фонди – це будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий і господарський інвентар, які підприємство утримує з метою використання їх у своїй господарській діяльності.
До числа цих фондів входять офісні кабінети адмінперсоналу, меблі та оргтехніка в цих кабінетах, службові авто (про які окрема мова піде нижче) ну і звичайно виробничий транспорт та обладнання, матеріали та засоби.
Вартість цих фондів на даний момент залишається невідомою та на їх утримання житомирська САД в 2012 році витратила понад 130 мільйонів гривень. На що пішли ці гроші?
Може це така дорога чистка лопат від снігу, який налипає при укладанні асфальту взимку чи все ж це ремонти кабінетів та закупівля шикарних крісел під робочі місця керівництва житомиравтодору?
Автомобілі
Цинізм відповіді в контексті цільового призначення авто що перебувають на балансі житомирського САД змусив мене виділити цей факт окремо.
В експлуатації Служби автомобільних доріг в Житомирській області перебуває 5 автомобілів: Тойота ЛендКрузер 120 (Прадо) (об’єм двигуна 4,0 л), Міцубіші Паджеро спорт (об’єм двигуна 3,0 л), Ауді А6 (об’єм двигуна 2,4 л), скромненька Тойота Авенсіс (об’єм двигуна 1,8 л) таГАЗ-2705.
Арифметика проста 9 робітників вільно розміщаються в мікроавтобусі марки ГАЗель, а 36 працівників адмінперсоналу піддаються дискомфорту в 4 іномарках загальною ринковою вартістю в понад 1,5 мільйона гривень.
Та порушує цю арифметику один факт. За даними автодору, комфортабельні авто потрібні не для перевезення чиновників, а для «обстеження та нагляду за автомобільними дорогами області».
Дійсно, такими дорогами як на Житомирщині можна проїхати лише на джипах, позашляховиках.
Фінал-апофеоз
Короткий аналіз фондів, витрати та апетитів лише одного управління автодору дає зрозуміти, що проблема українських доріг полягає не в фінансуванні, а в його освоєнні.
Пересічні автомобілісти і далі добиватимуть свої автівки на площині суміжних ям, яке називають автомобільною дорогою, а чиновники – купуватимуть джипи за 500 тисяч гривень, щоб «наглядати» за дорогами області, аби хто випадково не взяв та не залатав ті вибоїни, винна в утворенні яких зима, що оминувши Європу завітала в 2013 році до України.