Звісна річ що не просто відбувати покарання в ізольованому середовищі будь кому, а тим більше такій амбітній, по справжньому харизматичній та не пересічній особі, як то Юлія Володимирівна Тимошенко.
І якщо більшість засуджених в нашій країні тягнуть строк за те, що хотіли трохи розбагатіти, підживитись чи то сусідською куркою, чи то вже фермерським мішком картоплі, або підробляли банальним розбоєм все з тими ж економічними намірами – трохи підживитися, то Юлія Володимирівна мала все, або майже все в цьому для багатьох сірому, проблемному та багатому на щодення турботи житті…
Її позбавили важелів, вона просто дивиться на процеси, як у кіно, і, я так розумію дуже нервується в штучно створеній владою власній безпорадності, – тому і хвора.
Як говорив один мій лікар, що всі проблеми від нервів «старик», від нервів, і тільки одна, – від задоволення…
Тимошенко, вже як би хотіла, мала б бути на волі, за кордоном, в затишній, ситій і спокійній Німеччині, але не зважилась, хоче ще почекати, виждати свого часу, який на мою думку і все більшою та більшою вірогідністю може і ніколи не настати.
Янукович вже відпускав її на лікування в берлінську клініку «Charite» на вимогу німецької та європейських сторін де екс-прем’єр могла поправити здоров’я, бачитися з рідними та близькими людьми, гуляти досхочу зеленими парками медичного закладу слухаючи спів пташок та веселе дзюрчання струмочків будь якої пори року, правда з електронним браслетиком на нозі…
Але Ю.Тимошенко поки що відмовилась бо добре розуміє, що то однозначно кінець її політичної кар’єри, а вона в душі ще надіється просто вийти і одразу піти в політику, на майдан, до людей, мстити, мстити і ще раз мстити за поневіряння та тюремні приниження.
І ще Юлія Володимирівна добре розуміє, що знаходячись в Берліні вона дає повний карт-бланш, як опонентам так і соратникам, ситуативним і вимушеним, бо тоді, вони остаточно звільняться від її опіки, морального та електорального навантаження і можуть діяти на власний розсуд, при цьому, ще і експлуатуючи її власний бренд мучениці, апелюючи до влади про утиснення прав екс – політика.
Ситуація з закордонним засланням вигідна і владі, бо тоді в Україні формально не буде політичних в’язнів, будуть виконані вимоги європейської сторони.
Перебування в Європі Тимошенко вигідно і самій Європі, бо хто-хто, а вони добре знають справжні справи кожного і ціну кожному нашому політику, таким чином cхиляючи нас до цивілізованих форм поведінки, при цьому майстерно виводячи з гри доволі неоднозначних фігур.
Дуже і дуже хочуть цього варіанта й її соратники, адже це єдиний шлях до владного олімпу, і як прикро , що леді «Ю» все ще собі на розумі, вичікує і сподівається на щасливу розв’язку, як то тільки в казках буває.
От, як тільки Юлія Володимирівна зрозуміє що остаточно програла, що шанси примарні, мізерні та нікчемні, то одразу згодиться, поїде, полетить на крилах «Lufthansa» підкорювати, вже один раз підкорене в 45-му місто на берегах річки Шпреє.
І саме тоді, і тільки тоді екс – політик може почути такі брутальні, казенні та грубі слова, які ще і ще раз перевернуть все прийдешнє життя та остаточно не дають політичного майбутнього, як то: Тимошенко, з речами, на вихід…