Ситуацію з вирубкою з метою забудови лісу під Житомиром, в якому нацисти в роки Другої Світової розстрілювали й спалювали людей, сьогодні обговорили небайдужі до збереження історичної пам’яті громадяни.
Близько 20 громадських організацій області та громада села Довжик миттєво відреагували на початок розчищення лісової ділянки з метою подальшого господарського використання.
Були оприлюднені заяви та викривальні матеріали в яких документально демонструвалася схема перетворення лісового масиву на ріллю з подальшим відчуженням.
? Бізнес на кістках під Житомиром. ФАКТИ. ФОТО. ДОКУМЕНТИ
На місці вирубаної ділянки лісу громада й представники духовенства, громадських організацій та політичних партій напередодні 9 травня провели мітинг-реквієм, під час якого вшанували розстріляних в цій місцевості мирних жителів, серед яких дуже багато родичів сучасних житомирян та запевнили, що захищатимуть ліс від посягань ділків, які не бояться мертвих й не мають совісті.
Заправляє виділенням “районної” землі Житомирська РДА та особисто її голова Андрій Кулик, який своїм скандальним розпорядженням передав, 2,4 га землі у власність 24 громадянам, які не побоялися займатися в такому, м’яко кажучи, непідходящому місці “садівництвом”.
Зазвичай в таких схемах через нотаріальні доручення фігурують одні люди, а реальними власниками ділянок є інші – впливові й публічні, яким не годиться афішувати свою причетність до будь-яких земельних оборудок.
Тому в тому списку ви навряд чи побачите знайомі прізвіща.
Розголос, який відбувся після того, як громада почала активно протестувати, наступив на горло чиїйсь пісні. Але більш схоже на те, що цілому “хору виконавців”. Хоча, кажуть, можливо не без того, що деяких “товаріщей”, які також дуже хотіли там ділянку, але її не отримали, почала давити “жаба”. От вони ніби й спровокували “народне невдоволення”.
Громаду (джерело влади в країні згідно Конституції) “дерибанщікі” в нас взагалі ні за що не мають – вони ж дуже розумні, знають “схеми”. Спочатку довели народ до правового невігластва, а потім дивуються, коли хтось з “хлопів” наважується згадувати про свої конституційні права й намагатись їх захищати. Так було колись, так буде завжди, до тих пір, поки українці не займуться самоосвітою.
Сам факт того, що громада села Довжик хоч і не всім селом, але хоч якось виступила проти розпорядження голови РДА, сприймається як “людям нема чого робити”, або “вони мають власний інтерес”.
Представник громади Довжика розповів, що з дитинства він з однолітками ходив у той ліс з квітами. Діти вшановували пам’ять розстріляних. Каже, про який меркантильний інтерес може йти мова, коли там лежать його родичі?
Олег Умінський згадав, як його діда, який перебував в тому лісі з сотнями інших полонених, лише дивом викупили з полону й врятувати йому життя.
Тобто для цих людей це справа збереження пам’яті про свої родини, вшанування вбитих без поділу за національностями.
А якою ж ця справа є для РДА?
Представник громади Довжика каже, що за ділянки взяті наперед великі гроші, які повертати ніхто не збирається, а тому справу штовхатимуть до останніх сил, яких в адмінресурсу при такому жахливому невігластві народу, дуже багато.
Районна влада хоче розібратися – є саме в тому місці кістки людей, чи нема. Якщо нема – то які питання, шановні? По великому рахунку, Україна – одна велика братська могила. Куди не копни – кістки. Й що, через це взагалі нічого не будувати?
Православний священник також виступив. Він сказав, що людям, які наважаться там “садити огірочки”, буде дуже “важко”, тому що їхніми енергетичними “сусідами” стануть десятки тисяч убієнних душ.
