Про нашу міліцію

Моя міліція мене береже, спершу посадить, потім – стереже.

12 липня в день святих апостолів Петра і Павла, коли вся християнська церквах вшановувала пам’ять святих велокимученників, а у церквах правилась служба і голосно дзвеніли дзвони, саме в цей час люди в міліцейській формі унормовували діяльність торгівельних яток на базарі «Шлях» в Києво-Святошинському районі столиці.

Все б то нічого, робота є робота, але при розмові правоохоронця з активісткою малих підприємців стався вкрай негативний та прикрий випадок.

На прохання жінки до офіцера міліції (старший лейтенант) спілкуватися українською, той не витримав такої наруги над собою, як видно, це стало останньою краплею що переповнила чашу терпіння і добре завченим прийомом майстерно вдарив опонентку кулаком в живіт та кинувся навтьоки.

Чому пишу “майстерно”, та тому, що по інформації з лікарні у потерпілої від удару кулаком пошкоджено ребро та нирки, одним словом – вміє бити пересічних громадян, тим більше жіночої статі, видно вчать у школі міліції…

З першу десятки, а потім і сотні підприємців прийшли під Святошинське районне управління міліції з вимогою видати їм міліціянта – майстра побиття жінок, з яким, хочуть вчинити самосуд.

І знову, як і у Врадієвці, протестувальники пішли проти міліцейського «беспредєлу» на штурм райвідділу.

? Врадіївка. На межі вибуху народного гніву. Фото. Відео

З цього приводу піднято на ноги керівництво київського Главку МВС, високих посадовців в погонах, підтягнуто сотні беркутівців та інші спецпідрозділи, тому врадієвського ефекту не вийшло, хоча поломані паркани та до 10 осіб травмованих свідчать про чергове запекле протистояння населення та осіб, які мають його охороняти.


Чому так діють правоохоронці?

Та тому, що вже давно (і не тільки при нинішньому керівництві державою) на міліцію «поклали» доволі не притаманну їй функцію: безпідставно звинуватити, посадити, відмазати, пресувати, наїхати, забрати, cфабрикувати і все зі вказівкою « з гори».

Звісна річ, що виконуючи таку «невдячну роботу» правоохоронці втратили свою істину суть – для чого вони є в цьому суспільстві, діють по не писаним законам, підлаштовуючись під загальну тенденцію, вчиняючи злочини, як за вказівкою так і без неї…

Чи не забагато штурмів міліцейських райвідділів та інцидентів з правоохоронцями всіх мастей за такий короткий час?

Довідково:

По самим скромним розрахункам на 100 тисяч населення в Україні припадає по 781 представнику правоохоронних органів тобто цілому орієнтовно по країні 357 тисяч осіб взагалі.

Для порівняння: в Ізраїлі – 420, в Угорщині – 399, Польщі – 322, Німеччин 321, і тільки в братній Росії аж 1117 на все ті ж 100 тисяч населення.

За рекомендаціями ООН в демократичних країнах в середньому повинно бути 222 правоохоронці на 100 тисяч населення, а в світі в цілому на сьогодні ця цифра не перевищує 300 правоохоронців!

Врахуємо також, що така величезна кількість міліції у нашій державі – зовсім не радянський спадок, що дістався Україні з часів СРСР. Адже у 1990 році в радянській міліції служило 628 139 осіб, що при населенні СРСР в 293 млн. 47 тис. осіб дає нам показник в 214 міліціонерів на 100 тисяч населення, тобто, така кількість людей у погонах – це надбання вже сучасної держави.

То що ж або кого в Україні охороняє така армія міліціонерів, а головне – від кого?

Але повернемося до ситуації в органах правопорядку реноме якого в останній час сильно похитнулося, потребує оперативного втручання у вигляді глибинних перевірок, реформування, чистки…

Перевірками правоохоронців не здивуєш та не злякаєш, але головну перевірку українська міліція вже не пройшла, бо згідно соціологічному опитуванню проведеному Інститутом соціології НАН України в рамках моніторингу за 2012 рік на питання: Який рівень Вашої довіри міліції?, лише 0,8 % респондентів повністю має таку довіру, ще 8% в основному довіряють міліціянтам. Геть не довіряють 30,9 % , і ще скоріш не довіряють чим довіряють 35,6 %, а 24, 8 відповіли, що їм важко відповісти на це запитання.

Перевірки та серйозна «чистка» в лавах правоохоронців після подій у Врадіївці Миколаївської області та багатьох інших прикрих інцидентах обіцюють бути масштабними та всеохоплюючими.

Від традиційної переатестації на профпридатність – до залучення фахових психологів. А ті, мають провести низку тестів, аби за допомогою спеціальних питань і різнокольорових картинок визначити працівників схильних до агресії, насильства, п’янства, наркоманії та інших психологічних збочень несумісних з перебуванням на такій службі.

Розглядається питання і з застосуванням детектора брехні, але після такого американізованого нововведення у керівництва МВС є побоювання, що його можуть не пройти від 80% або 90% всього особового складу!

І що тоді з ними (правоохоронцями) і з цим всім робити?

Схильність до агресії і депресивний стан доволі легко визначити за допомогою все того ж різнокольорового паперу, де претенденту пропонують вибирати кольори, які відповідають його природній суті.

Наприклад: черні і темні тони свідчать про депресивний стан особи, а обманює
людина чи ні доволі легко визначити задавивши одне і те ж питання в різних замаскованих варіаціях з інтервалом в 40-50 питань, а потім, порівнюючи відповіді.

Передбачаю, що все це (перевірки) може закінчиться набагато прозаїчніше, по нашому, по українськи…

Ну звільнять в зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років пару трійку керівного складу МВС, УМВС, РУ УМВС та ще 10-15 % особового складу, який, ну просто по розумово-фізичним якостям не тягне служити в органах та відзвітуються від Президента до селянина про проведену масштабну реформу, яка дала новий імпульс в розвитку демократії та побудови справедливої, сучасної, європейського типу держави…