Російський “Перший Канал” зацікавився досвідом деяких українських міст, в яких введено плату за користування ліфтом.
Російські журналісти підрахували, що ціна вертикального пересування на декілька метрів еквівалентна поїздці в таксі.
Стан аварійного господарства України російські колеги проілюстрували історією про те, як в Луганську жінка народжувала дитину в ліфті.
Далі знімальна група відвідала Житомир – місто, в частині багатоповерхівок якого діє карткова система оплати за користування ліфтом.
Російські журналісти зробили висновок, що ліфт для українців – розкіш, а не засіб пересування, оскільки одна поїздка з ліфтовою карткою обходиться 25 копійок (1 російський рубль).
Якщо піднятися на 5-й поверх, то вартість такого пересування більша, ніж в таксі в десятки разів, – акцентують росіяни.
Одна з опитаних житомирянок сказала, що до встановлення ліфтових карток ліфт тривалий час не працював, а коли працював – діти в ньому каталися. Тепер же підйомник використовується суто за призначенням.
Світлана Півоварова, начальник житлового управління міської ради стверджує: платять за ліфтову картку лише ті, кому вона потрібна.
– Я знаю людей, які мають борги за квартплату, і в той же час купують ліфтові картки, – сказала Півоварова, обгрунтовуючи доцільність карткової системи за умови добровільної згоди мешканців під’їзду на її використання.
Жодним словом в сюжеті не було сказано про те, що мешканці перших поверхів навідріз відмовляються від внесення тарифу за обслуговування ліфтів в квартплату, оскільки справедливо не бажають платити за те, чим не користуються.
Запровадження ліфтових карток в Житомирі на початку 2000-х років вивело місто з ліфтового колапсу, коли десятки ліфтів перестали працювати через заборгованість населення по квартплаті й, відповідно, відсутності коштів в обслуговуючих організацій на їх утримання.